Справа № 2-а-7 2007 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року Першотравневий районний суд м.Чернівці в складі:
Головуючого -судді: Брияк Т.Р.
при секретарях: Підгорній Л.Є., Одовічен Я.В.
за участю :
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Шабельникова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за
адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової
частини А 0264 про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за
безперервну службу в Збройних Силах України,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 0264 про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України. Посилався на те, що він проходив військову службу на посаді начальника артилерії військової частини А 0264.
Вважає, що у відповідності до Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» за № 389 від 05.05.2003 року та інструкції «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України», затвердженої наказом Міністра Оборони України від 26 травня 2003 року НОМЕР_1, якою було визначено умови та порядок виплати щомісячної надбавки, йому повинна була виплачуватись вказана надбавка з 02.02.2003 року у розмірі 50 % від грошового забезпечення, а з серпня 2004 року - 70 % від грошового забезпечення.
Однак, відповідачем за вийнятком листопада та грудня 2003 року, з метою економії коштів, надбавка безпідставно виплачувалась в заниженому розмірі. Вважає такі дії військової частини А 0264 незаконними та такими, що порушують його конституційні права і свободи.
В судовому засіданні позивач адміністративну позовну заяву підтримав, уточнив позовні вимоги та просив визнати дії командування військової частини А 0264 по нарахуванню йому надбавки за безперервну службу в заниженому розмірі незаконними, а також - зобов'язати військову частину А 0264 провести доплату різниці між фактично виплаченою
надбавкою та надбавкою, яка повинна була йому виплачуватись у розмірі 10103 грн. 10 коп., підтвердив обставини викладені в адміністративному позові.
Пояснив, що у зв'язку з відсутністю фінансування йому не виплачувалась надбавка за безперервну службу у Збройних Силах України у належному розмірі, в повному обсязі зазначена надбавка виплачувалась лише три рази. У відповідності до наданої відповідачем довідки про різницю між фактично виплаченою надбавкою та тією, яка повинна була б бути йому виплачена- просив стягнути на його користь з відповідача 10103 грн. 10 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав. Пояснив, що Указом Президента України було визначено максимальний розмір надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України. Право визначати порядок і умови виплати вказаної надбавки було надано Міністру Оборони України. Зважаючи на те, що граничний розмір надбавки, встановлений наказом, не є обов'язковим, про що свідчить приписка «до» перед розмірами, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає. Крім того, у відповідності до інструкції розмір надбавки встановлювався, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу на посадах курсанта та офіцерського складу військової частини А 0264 з 5 серпня 1983 року по 23 травня 2005 року, що підтверджується довідкою ЧОВК від 21.12.2005 року(а.с. 4).
Згідно ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія). Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
За період з червня по серпень 2003 року позивачу виплачувалась надбавка за безперервну службу у Збройних Силах України у розмірі 10 % від грошового забезпечення при максимальному розмірі 50%. За період часу з вересня 2003 р. по квітень 2005 р. при наявності у позивача стажу понад 20 років та максимальному розмірі надбавки 70 % до грошового забезпечення, надбавка в такому розмірі була виплачена в листопаді та грудні 2003 року, в інший час відповідно від 15% до 65 % до грошового забезпечення (а.с. 5-6).
У відповідності до п.1 Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» за № 389 від 05.05.2003 року Міністру Оборони України було надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 15 років до 50 %; понад 20 років до 70 %.
Інструкцією «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних силах України», затвердженої наказом Міністра Оборони України від 26 травня 2003 року НОМЕР_1 п. 2.4. передбачено, що виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
Відповідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 07.03.2006 року відповідачем на ім'я ОСОБА_1 було надано відповідь на його заяву, в якій військова частина А 0264 зазначила, що немає законних підстав для доплати різниці відсотків надбавки між фактично нарахованою та зазначеною в Указі Президента України від 05.05.2003р. № 389, оскільки надбавка за безперервну службу виплачувалась йому у розмірі встановленому Міністром Оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення (а.с. 14).
Суд приймає до уваги ту обставину, що ні Указом Президента України від 05.05.2003р. № 389, ні інструкцією не було встановлено точного фіксованого розміру надбавки, про що свідчить приписка «до» перед зазначенням розміру у відсотках. Конкретний розмір виплат встановлює Міністр Оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин. Порядок доведення визначених Міністром Оборони України розмірів надбавок до військових частин законодавством не передбачений.
Судом було встановлено, що такі розміри надбавок за безперервну службу у Збройних Силах України доводились до відома відповідача телеграмами. Як вбачається з досліджених у судовому засіданні телеграм Міністра Оборони України, розмір надбавки встановлювався у відсотках до грошового забезпечення у наступних розмірах: за період з червня по серпень 2003 року при наявності стажу понад 15 років - 10 %; з вересня 2003 року по серпень 2004 року при наявності стажу понад 20 років - 15 %, за виключенням листопада - грудня 2003 року коли надбавка виплачувалась у максимальному розмірі - 70 % згідно рішення Міністра Оборони України. Протягом вересня - грудня 2004 року надбавка виплачувалась у розмірі 50 %
до грошового забезпечення; з січня по лютий 2005 року - 15 %, в березні -квітні 2005 року - 65 %. (а.с. 64-78).
Таким чином, щомісячна надбавка за безперервну службу позивачу виплачувалась у повному обсязі відповідно до розпоряджень Міністра Оборони України, заборгованості по виплаті надбавки немає.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову та приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки це не є та виплата, яка є безумовною, а віднесена на розсуд Міністра Оборони України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,14, 71, 104, 159, 160, 161, 162, 186 КАС України, Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішній справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну служби» за №389 від 05.05.2003 року суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В адміністративному позові ОСОБА_1 до військової частини А 0264 про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України відмовити.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції
може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після
подання заяви про апеляційне оскарження.