ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" квітня 2010 р.Справа № 8/297-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький
про стягнення 23941,5 грн. основного боргу, 2476,07 грн. пені, 342,35 грн. - 3% річних, 588,07 грн. інфляційних втрат, 1766,86 грн. штрафу; розірвання договору; вилучення та передачу майна
Суддя Смаровоз М.В.
Представники:
позивача: Терешко О.В. - за довіреністю № 3293 від 09.07.2009 року;
відповідача: не з’явився.
В судовому засіданні 12.04.2010р. за погодженням з представником позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 16.04.2010р.
Позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" 23941,5 грн. основного боргу (за березень-вересень 2009р.), 2476,07 грн. пені (за період з 23.05.2009р. по 20.09.2009р.), 342,35 грн. - 3% річних (за період з 23.05.2009р. по 20.09.2009р.), 588,07 грн. інфляційних втрат (за період з 23.05.2009р. по 20.09.2009р.), 1766,86 грн. штрафу; розірвати договір фінансового лізингу № 070724-38/ФЛ-Ф-О від 24.07.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; вилучити у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та передати товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (предмет лізингу, а саме: автомат для приготування та продажу гарячих напоїв, модель МК-2, 2007 року випуску. В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги за суттю та розміром не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно зі ст. 75 ГПК України.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
24.07.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (лізингодавцем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (лізингоодержувачем) укладено договір фінансового лізингу №070724-38/ФЛ-Ф-О (далі –договір).
Відповідно до п.1.1. договору предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) - далі за текстом договору - "майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. Майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п.1.2 договору)
Згідно з п. 1.3. договору доходи у формі грошей та матеріальних і нематеріальних активів, одержані лізингоодержувачем в результаті використання майна відповідно до умов даного договору, є власністю лізингоодержувача. Продавцем майна є товариство з обмеженою відповідальністю „Національний оператор торгових автоматів”.
За отримане майно відповідач повинен був проводити розрахунки, строки та періодичність яких визначена ст. 3 договору та графіках сплати лізингових платежів, що є додатками до договорів фінансового лізингу.
Відповідно до п.8.2.1 договору лізингоодержувач (відповідач) зобов’язаний щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами. Однак з 2 кварталу 2009 р. по 3 квартал 2009 р. звіт в установленій формі відповідач не надавав.
Розділом „Відповідальність сторін” договору передбачено, що при простроченні сплати лізингових платежів на суму платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення графіків платежів (п.11.2.1 договору).
Пунктом 11.2.3 договору встановлено, що за використання майна не за призначенням, невиконання обов’язку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п.8.2.1 цього договору, порушення умов п.14.7 цього договору відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 1% загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.
Згідно з пп. 16.3.2. договору на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.
За умовами вказаного договору (ст. 4 договору „Передача предмету лізингу”), відповідачеві було надано у фінансовий лізинг предмет лізингу, а саме: автомат для приготування та продажу гарячих напоїв, модель МК-2, 2007 року випуску, вартістю 88343,08 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування від 15.08.2007 р.
Крім того, позивачем на підтвердженя своїх вимог надано суду надано копії довідок про нарахування лізингових платежів відповідачу та рахунків-фактур №СФ-903803 від 20.03.2009 р., №СФ-905450 від 17.04.2009 р., №СФ-907116 від 20.05.2009 р., №СФ-908662 від 19.06.2009 р., №СФ-910450 від 20.07.2009 р., №СФ-912308 від 20.08.2009 р., №СФ-914007 від 18.09.2009 р.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23941,5 грн. основного боргу, 2476,07 грн. пені, 342,35 грн. - 3% річних, 588,07 грн. інфляційних втрат, 1766,86 грн. штрафу за договором фінансового лізингу № 070724-38/ФЛ-Ф-О від 24.07.2007 р. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.
Відповідно до ст.783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Перелік підстав для розірвання договору на вимогу наймодавця, наведений у ст.783 Цивільного кодексу України, не є вичерпним, і договір найму може бути достроково розірвано рішенням суду за наявності загальних підстав, передбачених ст.651 Цивільного кодексу України.
Вдіповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається зі змісту пп. 16.3.2. договору фінансового лізингу, на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в графіку сплати лізингових платежів.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення актів законодавства та встановлені судом факти, зважаючи на зміст договору фінансового лізингу, оскільки для виникнення у позивача права на розірвання вказаного договору, згідно з пп. 16.3.2. договору, достатньо констатації факту прострочення відповідачем сплати лізингового платежу понад 30 днів з дня настання строку платежу, суд важає правомірними та обгрунтованими позовні вимоги про розірвання договору фінансового лізингу № 070724-38/ФЛ-Ф-О від 24.07.2007 р., тому вони підлягають задоволенню.
Як передбачено пунктом 7 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про вилучення та передачу відповідачем предмету лізингу позивачеві також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. „Г”, код 33880354) 23941,5 грн. основного боргу, 2476,07 грн. пені, 342,35 грн. - 3% річних, 588,07 грн. інфляційних втрат, 1766,86 грн. штрафу, 615,41 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 236 грн. відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Розірвати договір фінансового лізингу № 070724-38/ФЛ-Ф-О від 24.07.2007 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Вилучити у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та передати товариству з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. „Г”, код 33880354) предмет лізингу, а саме: автомат для приготування та продажу гарячих напоїв, модель МК-2, 2007 року випуску.
Видати наказ.
Суддя
Повний текст рішення підготовлено та підписано 16.04.2010р.
Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3,4 - відповідачу (АДРЕСА_1; м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 12, кв.125).