СПРАВА № 2-2826/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Захарчук С.С.
при секретарі - Совівській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом державного підприємства «Завод» Генератор» до ОСОБА_1 про виселення,
в с т а н о в и в:
Державне підприємство «Завод» Генератор» (далі – ДП «Завод» Генератор») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення.
Зазначало, що 6 грудня 1991 року відповідачу було видано ордер № 156 на поселення в гуртожиток, за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначений будинок знаходиться на балансі ДП «Завод» Генератор».
Відповідно до розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 69 від 9 лютого 2006 року зазначений будинок втратив статус гуртожитку і на сьогоднішній день є житловим будинком.
Посилаючись на те, що на даний час у відповідача відсутні будь-які документи, які надають йому право проживання у кімнаті, спірне жиле приміщення займається відповідачем самоправно, а тому відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР просило виселити ОСОБА_1 із жилого приміщення – кімнати № АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив і просив у його задоволенні відмовити, вказавши, що відповідач вселився у кімнату № АДРЕСА_1 на законних підставах: на підставі ордеру № 156 від 6 грудня 1991 року та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Правомірність поселення у зазначене жиле приміщення підтверджена рішенням Подільського районного суду м. Києва від 4 липня 2005 року. Відповідач постійно проживає у спірному жилому приміщенні, а тому твердження позивача про те, що ОСОБА_1 самоправно вселився в зазначене приміщення не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом 1 ст. 129 ЖК України ордер, виданий громадянинові на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрацією підприємства, установи, організації, є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Статтею 109 ЖК України визначено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом, і проводиться добровільно або в судовому порядку. Підстави виселення з гуртожитку визначено ст. 132 ЖК України.
Судом установлено, що відповідно до ордеру № 156 від 6 грудня 1991 року ОСОБА_1 був поселений у кімнату № АДРЕСА_1 (а.с. 6).
До того ж, згідно з рішенням Подільського районного суду м. Києва від 4 липня 2005 року, яке набрало законної сили, в кімнаті № АДРЕСА_1, що є відомчим гуртожитком заводу «Генератор» проживає та зареєстрований ОСОБА_1 згідно з довідкою форми № 3 від 26 квітня 2004 року, витягу спільного рішення адміністрації та профкому заводу «Генератор» № 253 від 11 листопада 1991 року, ордеру № 156 від 6 грудня 1991 року.
Рішенням виконавчого комітету Подільської районної ради № 34 від 25 січня 1988 року дозволено керівництву виробничого об’єднання «Октава» поселяти робітників, що працюють у ВО «Октава» в окремі кімнати гуртожитку.
Згідно довідки № 860 від 20 травня 2005 року, виданої Подільською районною адміністрацією у м. Києві, ОСОБА_1 зарахований на квартирний облік з 15 вересня 1989 року позачергового списку як молодий спеціаліст.
В НДІ «Оріон» відповідач працював з 22 серпня 1989 року до 10 січня 2001 року та був звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
У зв’язку з тим, що відповідно до ст. 125 ЖК УРСР без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено з службових жилих приміщень осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове приміщення, не менше як десять років, звільнених за скороченням чисельності працівників судом ДП «Завод» Генератор» було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про виселення (а.с. 51-52).
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що відповідно до розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 69 від 9 лютого 2006 року будинок по АДРЕСА_1 втратив статус гуртожитку і на сьогоднішній день є житловим будинком, відповідач самоправно вселився у спірне жиле приміщення – кімнату № 91, а тому відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України підлягає виселенню.
Частиною 3 ст. 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Оскільки позивач вселився до спірної кімнати в гуртожитку на підставі відповідного ордера, який недійсним не визнавався, та, як убачається з матеріалів справи, виселений з цієї кімнати в установленому законом порядку він не був, то правових підстав для виселення на підставі ч. 3 ст. 116 ЖК України немає.
До того ж, згідно з довідкою ДП «Завод» Генератор» від 2 листопада 2009 року № 50/634, наданої представником відповідача, у зв’язку зі зміною нумерації квартир у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 кімната, в якій проживає ОСОБА_1 має номер 94 (а.с. 52).
Керуючись ст. 109, 129, 116 ЖК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову державного підприємства «Завод» Генератор» до ОСОБА_1 про виселення – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.С. Захарчук