Судове рішення #10329950

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


26.07.10           Справа № 18/7-10.

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідачів:  1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Суми    

                         2. Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_3, м. Суми

                         3. Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми

                         4. Сумської міської ради, м. Суми   

про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов’язання вчинити певні дії

                                                                                                            СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

                                                             При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участю представників сторін:

від  позивача: не з’явився

від відповідачів: 1) не з’явився  

                        2) не з’явився

                        3) Литвиненко В.О.

                             4) Литвиненко В.О.

   Суть спору: Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15.09.2008р., укладений між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 на недобудоване дитяче кафе по АДРЕСА_1 в м. Суми, готовністю 13%, а також зобов’язати Фізичну особу – підприємця ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу того ж об’єкту з ним.

    Згідно відзиву від 26.04.2010р. (вхідний номер 6589), другий відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні.

     У відповідності до заперечення на позовну заяву за № 417/07-02/03 від 26.04.2010р., третій та четвертий відповідачі також заперечують проти позовних вимог та просять суд відмовити в їх задоволенні.

     Представник позивача в дане судове засідання не з`явився, але від нього поштою надійшла заява від 23.07.2010р. (вхідний номер 13035), згідно якої позивач підтримує позовні вимоги повністю та просить суд розглянути справу без його участі.

    Представник першого відповідача в дане судове засідання не з`явився, але від нього поштою надійшов відзив на позовну заяву від 26.07.2010р. (вхідний номер 13032), у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд розглянути справу без його участі.

   Представник другого відповідача в судове засідання не з`явився, але поштою від нього надійшла заява від 26.07.2010р. (вхідний номер 13034), в якій просить розглянути справу без участі другого відповідача.    

      Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників третього та четвертого відповідачів, оцінивши надані докази, суд встановив -

 18.08.2008р. між позивачем та першим відповідачем був укладений попередній договір, відповідно до п. 3 якого сторони зобов`язались укласти договір купівлі-продажу недобудованого дитячого кафе, що знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1, готовністю 13% із зазначенням строку укладення основного договору не більше одного року з дня укладення зазначеного попереднього договору.

 Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2008р. першим відповідачем з другим відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, а також додаткова угода до нього від 04.11.2008р., згідно умов яких перший відповідач передав у власність другому відповідачу належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: недобудоване дитяче кафе, що знаходиться за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1, готовністю об`єкту 13%, а другий відповідач сплатив першому відповідачу вартість майна відповідно до умов зазначеного договору.

Факт виконання умов договору купівлі-продажу від 15.09.2008р. першим та другим відповідачами підтверджується Актом приймання – передачі майна від 26.09.2008р.

Згідно ч. 1, 3 ст. 635 Цивільного кодексу України,  попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

     Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 182 Господарського кодексу України, за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.

У відповідності до ст. ст. 626, 638 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

Із норм вказаних статей вбачається, що принцип свободи договору полягає у вільному виборі особою контрагента. Таким чином, перший відповідач є вільним у виборі покупця для укладання договору купівлі-продажу спірного майна.

    У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищевказані норми, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє у їх задоволенні.   

   Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

                                   ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог – відмовити.



СУДДЯ                                                                                                               С.В. ЗАЄЦЬ



У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписано 27.07.2010 р.




    Суддя                                                                       Заєць Світлана Володимирівна





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація