У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

           Левченка Є.Ф.,    Лихути Л.М.,    Охрімчук Л.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Автогаражного кооперативу № 7 «Північний», третя особа Третя Львівська державна нотаріальна контора, про визнання рішення правління кооперативу недійсним, визнання паю спільним майном подружжя, визнання права власності на спадкове майно, усунення перешкод у користуванні майном та повернення майна в користування,  за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 1 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4  звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від    1.06.2009 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17.12.2009 р., яким у позові відмовлено; вирішено питання про судові витрати.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 1 червня                 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :

Є.Ф. Левченко

Л.М. Лихута

Л.І. Охрімчук