Справа № 2-а-247/2007

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

06 березня 2007 року                                                                                   м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді            Рижикова В.Г.

при секретарі                        Славич М.В.

з участю: позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до військової частини А2847 м.Мукачево про стягнення грошової компенсації замість нестриманого продовольчого пайка ,-

встановив:

ОСОБА_1. 20 лютого 2007 року звернувся до суду з позовом до військової частини А 3432 м.Мукачево про стягнення грошової компенсації замість неотриманого продовольчого пайка, в якому просить, а саме:

1.     Зобов'язати командування військової частини А3432 виплатити їй заборгованість в сумі 14 626 грн. 16 коп. грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка.

2.  Стягнути з військової частини А 3432 державне мито в користь держави.

Позов мотивує тим, що вона проходить дійсну військову службу у військовій частині А-3432 м.Мукачево у військовому званні старший солдат.

Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХП запроваджено забезпечення громадянських прав і свобод військовослужбовців пов'язаних з проходженням служби у Збройних Силах України. Статтею 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Постановами Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року та № 426 від 29.03.2002 року визначені відповідно (норма 7) та (норма 1) за якими військовослужбовці одержують за рахунок держави вартість продовольчого забезпечення, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість нього.

В листопаді 2006 року вона звернулась до командування військової частини № 3432 про необхідність виплати їй грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка в чому їй було відмовлено. Проте була надана Довідка за № НОМЕР_1року, в якій визначено вартість загальновійськової норми № 1 включно по роках починаючи з березня 2000 року по вересень 2000 руху -3.60 грнУдоб.; з жовтня 2000 року по листопад 2002 року - 5.97 грнУдоб.; з грудня 2002 року по листопад 2003 року - 5.36 грнУдоб.; з грудня 2003 року по березень 2004 року - 5.83 грнУдоб.; з квітня 2004 року по грудень 2004 року - 6.37 грнУдоб.; з січня 2005 року по квітень 2005 року -7.04 грнУдоб.; з травня 2005 року по серпень 2006 року - 8.01 грнУдоб.

Таким чином розрахунок компенсації вартості продовольчого забезпечення за період з 12.03.2000 року по 31.08.2006 року в розрізі років згідно з додатком до Звіту про результати перерахунку, проведеного аудиторською компанією "Закарпат-Бізнес-Консалтінг" складає: за 2000 рік - 1280.04 грн.; за 2001 рік - 2179.05 грн.; за 2002 рік -2160.14 грн.; за 2003 рік - 1970.97 грн.; за 2004 рік -2282.28 грн.; за 2005 рік - 2807.25 грн.; за вісім місяців 2006 року -1946.43 грн. Загальна сума -14626.16 грн. компенсації вартості продовольчого забезпечення, яку вона повинна була отримати у військовий частині А 3432 за попередній період проходження служби, що підтверджується Довідкою виданою в/ч А 3432 та розрахунком від 11 грудня 2006 року виданого аудиторською фірмою.

У період за який нею пред'явлено позовні вимоги до командування військової частини А 3432 про неправомірні дії командування щодо невиплати їй грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка, належним чином не вирішувалось військовими посадовими особами частини.

Враховуючи викладене вище, вважаю, що своїми діями командування військової частини А 3432 грубо порушило її права та інтереси, що передбачені статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", щодо матеріального забезпечення мене як військовослужбовця.

На підставі листа Командира військової частини А4324 від 12.02.2007 року за № 144 правонаступником військової частини А3432 м.Мукачево, яка розформована 31.12.2006 року призначена військова частина А2847, яка знаходиться за адресою м. Стрий Львівської області, а Наказ Командувача Повітряних Сил ЗС України від 09.12.2005 року за №370 про те, що правонаступником військової частини А3432 є військова частина А4324, яка знаходиться за адресою: сЛипники, Пустомитівського району, Львівської області, втратив чинність, судом замінено первинного відповідача - військову частину А3432 належним відповідачем - військовою частино А2847, яка знаходиться за адресою: м. Стрий, Львівської області

Представник відповідача військової частини А-2847 м.Мукачево в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. позов підтримала повному обсязі і просила його задовольнити, з мотивів викладених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, та оцінивши всі наявні докази у їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.

Згідно вимог ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також продовольчий пайок або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість нього.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у випадках, коли з набуттям чинності певним його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовує закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1. проходить дійсну військову службу у військовій частиш А-3432 у званні старший солдат.

Згідно з довідки військової частини А3432 за НОМЕР_1року (а.с. 6) заборгованості в/ч перед позивачкою по продовольчому забезпеченню до 10 березня 2000 року не має, а після 10 березня 2000 року військова частина заборгувала позивачці компенсацію за продовольче забезпечення в розмірі 14 626,16 грн., що підтверджується розрахунком компенсації вартості продовольчого забезпечення проведеного аудиторською фірмою „Закарпат - Бізнес - Консалтінг" (а.с. 5).

Невиплата вказаної суми за весь період з березня 2000 р. є грубим порушенням чинного законодавства і її прав як військовослужбовця.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 159, 160-164, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1- задовольнити.

Зобов'язати командування військової частини А2847 виплатити ОСОБА_1заборгованість в сумі 14 626 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 16 коп. грошової компенсації замість недоотриманого продовольчого пайка.

На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.