Справа № 2-А-257/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2007 року                                                                                                  м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді   Рижиков В.Г.

при секретарі                                 Славич М.В.

з участю позивачки ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до військової частини А-2847 про стягнення грошової компенсації за неотримане до видачі речового майна ,-

встановив:

Позивачка ОСОБА_1. 22 лютого 2007 року звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3432 про стягнення грошової компенсації за неотримане до видачі речового майна, в якій просить суд винести рішення яким: стягнути з військової частини А3432 м.Мукачево в її користь 2 703 (дві тисячі сімсот три) грн. 73 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно.

Позивачка ОСОБА_1. позов мотивує тим, що вона проходила військову службу у військовій частині А3432 м.Мукачево у званні ст. Солдата і звільнена у зв'язку з скороченням штатів 31 грудня 2006 року.

У відповідності до ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

З довідки НОМЕР_1виданої військовою частиною А-3432 на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна загальна сума компенсації, згідно проведеного розрахунку складає 2 703 грн. 73 коп.

При звільненні в запас вказана сума їй виплачена не була, що є порушенням чинного законодавства і її прав як військовослужбовця і громадянина.

У відповідності до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судами не повинні прийматись до уваги.

У зв'язку з тим, що командування військової частини А3432 при звільненні запас позивачку не виконало вимоги ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не виплатило їй грошову компенсацію за неотримане речове майно посилаючись на відсутність коштів.

На підставі листа Командира військової частини А4324 від НОМЕР_3правонаступником військової частини А3432 м.Мукачево, яка розформована 31.12.2006 року призначена військова частина А2847, яка знаходиться за адресою м. Стрий Львівської області, а Наказ Командувача Повітряних Сил ЗС України від 09.12.2005 року за №370 про те, що правонаступником військової частини А3432 є військова частина А4324, яка знаходиться за адресою: сЛипники, Пустомитівського району, Львівської області, втратив чинність, судом замінено первинного відповідача - військову частину А3432 належним відповідачем - військовою частино А2847, яка знаходиться за адресою: м. Стрий, Львівської області

Представник відповідача військової частини А-2847 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, будучи належним чином повідомлений про час місце розгляду справи.

Позивачка ОСОБА_1. в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і просила суд їх задовольнити з наведених в позовній заяві підстав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення за таких підстав.

Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно чинного законодавства, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів Законодавства України, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання. У випадках коли з набуттям

чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи певного права.

Згідно вимог ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також продовольчий пайок або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість нього.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у випадках, коли з набуттям чинності певним його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовує закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1. проходила дійсну військову службу у військовій частині А-3432 у військовому званні ст. солдат та звільнена з військової служби у зв'язку з скороченням штатів, що підтверджується витягом із Наказу командира військової частини А34321 за НОМЕР_2року (а.с. 7)

Згідно довідки в/ч А3432 за НОМЕР_1заборгованість перед ОСОБА_1. по неотриманому речовому майну до 10 березня 2000 року становить 86 грн. 74 коп. (а.с. 8), а після 10 березня 2000 року заборгованість перед позивачкою становить 2 703 грн. 73 коп., що також підтверджується вищевказаною довідкою.

Невиплата вказаної суми за весь період з березня 2000 р. є грубим порушенням чинного законодавства і її прав як військовослужбовця.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 159, 160-164, 167 КАС України,

суд,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1- задовольнити.

Стягнути з військової частини А-2847, що знаходиться в м.Стрий Львівської області в користь ОСОБА_1  2 703 (дві тисячі сімсот три) грн. 73 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно.

На постанову суду протягом 10-ти днів може бути подана заява про її апеляційне оскарження та на протязі 20-ти днів з дня подачі заяви може бути подана апеляційна скарга.