Справа №2-1633/2007
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА
РІШЕННЯ
Іменем України
22 березня 2007 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого - судді Коверзнева В.О., при секретарі - Бабич В.Д.,
з участю: позивача, представника Головного управління юстиції у Чернігівській області - адвоката ОСОБА_2, представника Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області - Кутузова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості та відшкодування завданої шкоди,
встановив:
2001 року позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного управління юстиції, ОСОБА_3., ОСОБА_4., про стягнення заборгованості за невидані бланки нотаріальних документів в розмірі 924 грн з урахуванням 3% річних та інфляційних на час ухвалення рішення; 33223 грн 80 коп. у відшкодування матеріальної шкоди у вигляді втраченого заробітку за період з 16.12.1998 року по 07.04.1999 року; 250000 грн у відшкодування моральної шкоди та судових витрат (т.1, а.с. 2-7).
2002 року позивач доповнив позовні вимоги. Він просив залучити до участі в справі в якості співвідповідача Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області та стягнути з нього завдану матеріальну і моральну шкоду та понесені судові витрати. Заборгованість за невидані бланки нотаріальних документів просив стягнути з Чернігівського обласного управління юстиції. Також наполягав на спростуванні недостовірної інформації, викладеної в листі управління юстиції від 13.04.1999 року, стосовно порушень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій (т.1, а.с. 36-37).
13.09.2002 року позивач подав додатковий позов про визнання неправомірними дій Чернігівського обласного управління юстиції по не доведенню до його відома наказу від 04.01.1999 року № 1/1, який просив скасувати (т.1, а.с. 80, 81).
У березні 2006 року позивач подав узагальнену позовну заяву в якій крім
раніше заявлених вимог додатково просив:
1) Визнати неправомірними дії Чернігівського обласного управління
2
юстиції по невидачі бланків нотаріальних документів в період з 16.12.1998 року по 07.04.1999 року;
2) Стягнути з ОСОБА_3. та ОСОБА_4., які винні у незаконній невидачі бланків нотаріальних документів, суму їхнього середньомісячного заробітку за 1998 рік, на яку буде зменшено розмір матеріальної відповідальності Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області (т.1, а.с. 243-246).
Ухвалою суду від 21.04.2006 року позовні вимоги щодо спростування недостовірної інформації, викладеної у листі управління юстиції року виділено в окреме провадження (т.1, а.с. 276, 277).
У зв'язку з ліквідацією Чернігівського обласного управління юстиції протокольною ухвалою суду від 22.03.2007 року залучено до участі у справі в якості відповідача його правонаступника - Головне управління юстиції у Чернігівській області (далі по тексту - Відповідач 1).
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і наполягав на задоволенні.
Представник Відповідач 1 позов не визнав. Вважає, оскаржувані позивачем дії по невидачі бланків нотаріальних документів і наказ правомірними, та стверджує, що наказ був доведений до відома позивача своєчасно і належним чином, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області (далі по тексту - Відповідач 2) вважає казначейство неналежним відповідачем, що на його думку є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4. не з'явилися, при цьому надіслали заперечення, в яких просили розглянути справу за їх відсутності та відмовити у задоволенні позову, через його безпідставність (а.с. 29).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач є приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу. Відповідно до плану роботи на II півріччя 1998 року, у грудні 1998 року Відповідач 1 провів комплексну перевірку його діяльності. Результати перевірки обговорені на колегії, яка відбулася 28.12.1998 року у присутності позивача. За результатами обговорення, колегія постановила призупинити діяльність позивача до усунення виявлених недоліків. На виконання постанови колегії, 04.01.1998 року Відповідач 1 видав наказ № 1/1 про призупинення нотаріальної діяльності позивача до 05.03.1999 року (далі по тексту - Наказ, т.1, а.с. 87, 90, 91). Копія наказу була направлена йому поштою 05.01.1999 року, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (т. 1, а.с. 89 зв.).
За викладених обставин, своєчасне і належне доведення змісту Наказу до відома позивача є доказаним. При цьому, посилання позивача про наявність свідків, які можуть підтвердити, що 04.01.1999 в їхню присутність відповідачка ОСОБА_4. давала розпорядження про видачу 4 нотаріальних бланків, і при
3
факт направлення Наказу, а тому при вирішенні спору не приймаються до уваги.
Приймаючи рішення про призупинення нотаріальної діяльності позивача, Відповідач 1 діяв відповідно до наказу Міністерства юстиції України від
04.01.1998 року № 2/5, який надавав йому право в разі виявлення недоліків
призупиняти нотаріальну діяльність позивача до трьох місяців.
Підставою визнання недійсним і скасування Наказу позивач зазначає його фактичну фальсифікацію та не доведення його до відмова. Проте, зазначені обставини не знайшли підтвердження у судовому засіданні, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
15.12.1998 року позивач перерахував Відповідачу грошові кошти в сумі 924 грн за бланки нотаріальних документів, які до цього часу не отримав. З пояснень представника Відповідача 1 убачається, що бланки не були видані у зв'язку з призупиненням нотаріальної діяльності позивача. З 07.04.1999 року бланки нотаріальних документів видаються Державним підприємством "Укрінформюст", а з вимогою про повернення їхньої вартості позивач не звертався.
Вказані доводи суперечать діючим на той час актам Міністерства юстиції України з питань обліку, зберігання та витрачання бланків нотаріальних документів, які пов'язували видачу бланків лише фактом оплати їхньої вартості. Призупинення нотаріальної діяльності позивача не давало Відповідачу 1 законних підстав для відмови у видачі бланків нотаріальних документів. Крім того, в період з 16.12.1998 року до 04.01.1999 року та з 06.03.1999 року по
06.04.1999 року позивач не мав перешкод для виконання нотаріальних функцій.
Зазначене дає суду підстави визнати неправомірними дії Відповідача 1 по
невидачі позивачу бланків нотаріальних документів в період з 16.12.1998 року по 06.04.1999 року та стягнути з нього заборгованість в розмірі 924 грн.
Вимога про стягнення 3% річних та інфляційних на день ухвалення рішення не підлягає задоволенню, оскільки в силу ст. 625 ЦК України обов'язок по їх сплаті виникає лише в разі порушення грошового зобов'язання і на спірні правовідносини дана норма закону не поширюється.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України шкода, завдана працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків відшкодовується особою з якою працівник перебуває у трудових відносинах.
Таким чином, вимога про стягнення середньомісячного заробітку з ОСОБА_3. та ОСОБА_4. є такою, що суперечить діючому законодавству, а тому не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що в період з 05 січня по 05 березня 1999 року нотаріальна діяльність позивача була призупинена Наказом, правомірність якого перевірена судом, зменшення в цей період розміру його доходів шкодою не вважається і не відшкодовується.
Зменшення доходів позивача в період з 16.12.1998 року по 04.01.1999 року та з 06.03.1999 року по 06.04.1999 року через відсутність бланків нотаріальних документів по справі не доведено. Крім того, відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією
4
чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою. Згідно ст.ст. 48, 112, 123 БК України органи Державного казначейства України здійснюють лише розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, облік надходжень та витрат Державного бюджету України і не несуть відповідальність за зобов'язаннями держави. У зв'язку з чим, вимога про відшкодування Відповідачем 2 матеріальної і моральної шкоди та судових витрат заявлена до неналежного відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 11,16, 625, 1172, 1173 ЦК України, ст.ст. 48, 112, 123 БК України, суд
вирішив:
позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Чернігівській області по невидачі ОСОБА_1 бланків нотаріальних документів в період з 16.12.1998 року по 06.04.1999 року
Стягнути з Головного управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість за невидані бланки нотаріальних документів в розмірі 924 грн та 51 грн у відшкодування судового збору, а всього 975 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви.