ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2010 р. № 53/314-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кота О.В.,
суддів:Демидової А.М.
Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Ола-Логістік" (третя особа-3)
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р.
(скасовано рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2009 р.)
у справі№ 53/314-09
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Ліля"
доФізичної особи–підприємця ОСОБА_4
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1. Фізична особа ОСОБА_5 (третя особа-1);
2. Фізична особа ОСОБА_6 (третя особа-2);
3. Приватне підприємство "Ола-Логістік" (третя особа-3);
4. Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (третя особа-4)
проскасування рішення третейського суду,
за участю представників:
від ТОВ - фірми "Ліля"не з'явився
від ФОП ОСОБА_4не з'явився
від ФО ОСОБА_5 не з'явився
від ФО ОСОБА_6 не з'явився
від ПП "Ола-Логістік"не з'явився
від КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Ліля" (далі –ТОВ –фірма "Ліля") звернулось до господарського суду Харківської області з заявою, відповідно до якої з урахуванням уточнень та доповнень просило суд: скасувати рішення третейського суду від 18.08.2006 р., постановленого у справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 (далі –СПД-ФО ОСОБА_4.) до ТОВ - фірми "Ліля" про визнання права власності на склад літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2; визнати за ТОВ –фірмою "Ліля" право власності на нежитлову будівлю літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації") здійснити реєстрацію у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності ТОВ –фірми "Ліля" на нежитлову будівлю літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2009 р. у справі № 53/314-09 (суддя Прохоров С.А.) відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи Харківської міської ради; відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи ОСОБА_5 та Фізичної особи ОСОБА_6 про припинення провадження у справі; вимоги позивача задоволено повністю: скасовано рішення третейського суду від 18.08.2006 р., постановленого по справі за позовом СПД-ФО ОСОБА_4 до ТОВ - фірми "Ліля" про визнання права власності на склад літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв. м., який знаходиться у АДРЕСА_2; визнано за ТОВ - фірмою "Ліля" право власності на нежитлову будівлю, літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності ТОВ - фірми "Ліля" на нежитлову будівлю літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р. (колегія суддів у складі: Івакіна В.О. –головуючий, Білоконь Н.Д., Ільїн О.В.) рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2009 р. у справі № 53/314-09 скасовано, провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р., Приватне підприємство "Ола-Логістік" (далі - ПП "Ола-Логістік") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану постанову і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ - фірми "Ліля" відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови Харківський апеляційний господарський суд дійшов до висновків, які не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають дійсним її обставинам, вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2010 р. колегією суддів у складі: Кот О.В. –головуючий, Демидова А.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційнускаргу ПП "Ола-Логістік" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 19.07.2010 р. о 12 год. 10 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 4 п. 5 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Проте, як правильно встановлено апеляційним господарським судом, вказаний строк ТОВ - фірмою "Ліля" було пропущено, оскільки заяву було подано 03.07.2009 р., тоді як оскаржуване рішення третейського суду було прийняте 18.08.2006 р.
Законом України "Про третейські суди" не передбачено можливості відновлення строку для подання заяви про скасування рішення третейського суду (п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.04.2009 р. № 01-08/194 "Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів", пп. 1.4 п. 1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" у редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 30.04.2009 р. № 04-06/57 "Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України та роз'яснень і рекомендацій президії Вищого господарського суду України).
Враховуючи викладене, правомірним є висновок апеляційного господарського суду, що пропуск ТОВ - фірмою "Ліля" строку для подання заяви про скасування рішення третейського суду виключає можливість розгляду такої заяви господарським судом.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції, що вимоги ТОВ - фірми "Ліля" про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю, літ. "К-1", загальною площею 9 302,2 кв. м., по АДРЕСА_1 у м. Харкові та про зобов'язання КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності на вказане нерухоме майно, не можуть вирішуватися господарським судом в рамках даної справи, оскільки вказані вимоги можуть бути предметом позовного провадження, а не провадження в порядку ст. 51 Закону України "Про третейські суди".
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення місцевого господарського суду та припинення провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Твердження оскаржувача про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ола-Логістік" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р. у справі № 53/314-09 залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Кот
Судді
А.М. Демидова
С.Р. Шевчук