ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-2068/10/1970
"06" липня 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Гафтко Н.Л., довіреність № 06-188/540 від 27.04.2010 року;
від відповідача: Косар О.Р., доручення від 01.07.2010 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за позовною заявою: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів;
до: товариства з обмеженою відповідальністю спільно українсько-російське підприємство «Крокус»у формі ТзОВ;
про: стягнення адміністративного –господарських санкцій та пені, –
ВСТАНОВИВ:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю спільно українсько-російське підприємство «Крокус»у формі ТзОВ адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу на загальну суму 2392,86 грн. та 39,48 грн. пені.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з мотивів викладених в позовній заяві, та просить стягнути з відповідача зазначену суму.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю однак просив відстрочити виконання судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. №875-ХІІ (далі –Закон №875-ХІІ) із змінами та доповненнями для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме: звіту відповідача форми № 10 –ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, який поданий до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 19.02.2010 року ( термін подання - не пізніше 1 березня після звітного періоду), середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2009 рік становить 14 осіб, середньорічна зарплата працівника складає 4785,70 грн. за рік, а фонд оплати праці штатних працівників становить 67,0 тис. грн. за 2009 рік. Кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону №875-ХІІ, становить 1 особа, середньооблікова кількість інвалідів, працевлаштованих у 2009 році –0 осіб.
Виходячи із даних, вказаних у звіті норматив працевлаштування відповідачем не дотримано.
Згідно ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, що використовує найману працю.
Виходячи з вищенаведеного, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2010р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 2392,86 грн.
Згідно листа №06-124/649 від 12.05.2010р., направленого Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на адресу відповідача з пропозицією оплати вказаної суми, останнім в добровільному порядку сплачено не було.
Відповідно до ч.2 ст.20 вищезазначеного Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р., пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк. У зв’язку з порушенням терміну сплати адміністративно-господарських санкцій на 55 днів, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 39,48 грн.
Станом на дату розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів становить 2392,86 грн. та 39,48 грн. пені, вказана сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, а тому підлягає до стягнення в примусовому порядку.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження –із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що відстрочення виконання рішення можливе лише на стадії виконання рішення, тому дане клопотання суд залишає без задоволення.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись: Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю спільно українсько-російське підприємство «Крокус»у формі ТзОВ (вул. Бродівська, 5, м. Тернопіль, код №21141354) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно –господарські санкції в розмірі: 2392 (дві тисячі триста дев’яносто дві) грн. 86 коп. та пеню в розмірі: 39 (тридцять дев’ять) 48 коп. на наступний рахунок: р/р № 31211230700002, ГУДК України в Тернопільській обл., 50070000, МФО 838012, код одержувача 23588119.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Саадулаєв А.І.
копія вірна
Суддя Саадулаєв А.І.