Справа № 2-3036-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

10 листопада 2009 року     м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Кирилюк Г.М.

при секретарі     Халпахчієвій Є.В.

з участю позивачки     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 17.09.2009 р. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1402 грн. щомісячно до повноліття дітей, починаючи з червня 2009 року.

Посилається на ті підстави, що 15.06.2001 р. було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем.

Від шлюбу вони мають двоє малолітніх дітей, які зареєстровані та проживають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1.

З березня 2008 року між ними припинено шлюбні стосунки, не ведеться спільне господарство, відповідач не приймає участі у вихованні дітей та не надає належної матеріальної допомоги на їх утримання.

В позові також зазначила, що вона не працює та не має самостійного доходу. Відповідач не працює за трудовим договором , але при цьому здійснює представництво інтересів своєї матері - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, має нерегулярний, мінливий дохід. Розмір аліментів просить визначити в твердій грошовій сумі з урахуванням рівня прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно.

Оскільки з заявою про стягнення аліментів з відповідача вона вже зверталась на початку червня 2009 p., проте вказаний позов був повернутий, просить стягнути аліменти саме з цього часу.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала.

Пояснила, що чоловік має свій бізнес, фактично є керівником підприємства, яке офіційно зареєстровано на його мати, ОСОБА_5

Під час спільного проживання вона допомагала відповідачу по роботі. Дохід відповідача станом на лютий 2009 р. становив приблизно 20000 грн. на місяць.

Вона в даний час не працює, оскільки доглядає за хворою матір'ю та двома малолітніми дітьми. Матеріальну допомогу їй надає лише батько в розмірі 400 грн. на місяць.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення, оскільки позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.

В письмових запереченнях проти позову відповідач зазначив, що надає позивачу матеріальну допомогу на утримання дітей регулярно. При цьому ніяких розписок від позивача він не отримував. Розмір аліментів, які позивачка просить стягнути на утримання дітей, є завищеним та не відповідає рівню його доходів. Заперечує проти строку, з якого позивачка просить стягнути аліменти, оскільки з червня 2009 р. він надає матеріальну допомогу шляхом здійснення поштових відправлень по 450 грн. щомісячно. На підтвердження вказаної обставини надав відповідні квитанції.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, допитавши свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15.06.2001 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та   сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні встановлено, що малолітні діти сторін проживають разом з матір'ю та знаходяться на її утриманні.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей в належному розмірі, а тому є підстави для стягнення аліментів.

Судом встановлено, що відповідач працює та має самостійний дохід.

Вказана обставина підтверджується показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні підтвердила, що в серпні 2008 р. купувала у останнього мобільний телефон.

Згідно довіреності від 16.12.2005 р. ОСОБА_5 уповноважила відповідача представляти її інтереси як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи в усіх органах державної влади і управління, підприємствах, установах, організаціях з правом розпорядження коштами на банківських рахунках, перед фізичними особами з питань ведення підприємницької діяльності, прийняття на роботу та звільнення працівників з роботи тощо (а.с.17).

Відповідачем не   надано суду   жодного   доказу на   підтвердження неможливості сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі.

З урахуванням матеріального становища сторін, відсутності перешкод у відповідача за станом здоров'я чи наявністю інших утриманців надавати допомогу на утримання малолітніх дітей, які потребують такої допомоги, матеріального становища позивача, яка є працездатною, проте не працює, оскільки здійснює догляд за хворою матір'ю та малолітніми дітьми суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позову в частині стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі - 1000 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.

Судом встановлено, що позивачка звернулась до суду з даним позовом 17.09.2009 р.

Позивач не надала суду доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач з червня 2009 року ухиляється від сплати аліментів на утримання малолітніх дітей. Само по собі звернення позивачки в червні 2009 р. до суду з позовом про стягнення аліментів не є належним доказом на підтвердження вказаної обставини.

Згідно наданих відповідачем квитанцій від 26.06.2009 p., 15.07.2009 p., 14.08.2009 p., 21.09.2009 p., останній здійснював грошові перекази (аліменти) на користь позивача по 450 грн. щомісячно. Позивачка підтвердила факт їх отримання.

Досліджуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд дійшов висновку про необхідність присудження аліментів на користь позивачки з дня пред'явлення нею позову.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача обов'язок сплатити на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн.

На підставі ст.ст. 180-184,191 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст.10, 57,60, 88,215,226, 367 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився в м. Києві, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі - 1000( одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з 17.09.2009 року і до повноліття дітей.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.