ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2009 року Справа № 2 -а- 3535/09/2270/3
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
при секретарі Баєві С.М.,
з участю представника позивача Бабчук О.В.,
представників відповідача Герасимчук О.О., Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Хмельницькому в залі судових засідань адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Полонське», м.Полонне, до державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області
про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення № 000702301/0 від 27 лютого 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
В поданій до суду позовній заяві позивач ФГ «Полонське» зазначив, що державною податковою інспекцією у Полонському районі на підставі акту перевірки фермерського господарства «Полонське» від 19 лютого 2009 року винесене податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2009 року № 0000702301/0, яким визначені податкове зобов'язання за основним платежем в сумі 69409 грн. та 34704, 50 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п. 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає дане повідомлення-рішення незаконним та просить його скасувати.
При цьому позивач посилається на те, що в період з 26 січня по 12 лютого 2009 року працівниками відповідача проводилася планова виїзна перевірка ФГ «Полонське» з питання дотримання податкового законодавства, про що було складено акт за № 115/231-34115907 від 19 лютого 2009 року. Згідно п.2 даного акту ФГ «Полонське» порушило вимоги п. 11.21 та п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість». Податковим повідомленням-рішенням на підставі вищевказаного акта перевірки було визначено суму податкового зобов'язання та відповідно нараховано штрафні санкції. В акті та повідомленні-рішенні сут порушення викладені не були, натомість є лише посилання на вищезазначені норми Закону. Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 року № 639-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом № 800- VI (800-17) від 25 грудня 2008 року) пункти 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» було виключено, на момент проведення перевірки вони не були чинними, тому акт не має доказової сили, а рішення, прийняте на підставі даного акта, є безпідставним та необгрунтованим, а отже не має законної сили. Крім того, під час проведення перевірки було допущено ряд інших порушень - в акті не зазначено документа, який би підтверджував повноваженння податкового інспектора на здійснення перевірки та підстав проведення такої перевірки, дата закінчення перевірки не збігається з датою підписання акту.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, підтвердила зазначені в позовній заяві обставини, просила позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили, вважаючи дії посадових осіб правомірними, та подали суду письмові заперечення, у яких послались на допущені позивачем порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Як було встановлено судом, що зокрема слідує із пояснень представників сторін, наявних в матеріалах справи копій акта за № 115/231-34115907 від 19 лютого 2009 року «Про результати планової виїзної перевірки фермерського господарства «Полонське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.04.2006 по 30.09.2008 року», податкового повідомлення-рішення від № 0000702301/0 від 27 лютого 2009 року, в період з 26 січня по 12 лютого 2009 року посадовими особами ДПІ у Полонському районі проводилася планова виїзна перевірка фермерського господарства «Полонське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.04.2006 по 30.09.2008 року, за наслідками чого був складений акт № 115/231-34115907 від 19 лютого 2009 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». За наслідками перевірки 27 лютого 2009 року було винесене податкове повідомлення-рішення за № 0000702301/0, яким визначене податкове зобов'язання за основним платежем в сумі 69409 грн. та 34704, 50 грн. штрафних санкцій за порушення вищезазначених вимог Закону, а всього на суму 104113, 50 грн.
При вирішенні питання про часткове задоволення позову суд враховує, що на час вчинення порушення пункти 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» були чинними, через що нарахування суми податкового зобов'язання за основним платежем були правомірними, через що позов в цій частині задоволенню не підлягає. При цьому суд враховує і те, що у позивача були відсутні підстави для застосування спеціального режиму оподаткування відповідно до п. 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки суми, одержані від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, а для позивача як для новоствореного підприємства - поточний звітний період, становили менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, що повністю підтверджено поданими в судовому засіданні розрахунками відповідача за відповідні звітні періоди.
В той же час, враховуючи, що пунктом 4 Закону України від 31.10.2008 року № 639-VI «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції, яка діяла на момент закінчення перевірки - з 04.02.2009 року) підпункт 6.2.6 пункту 6.2 статті 6, пункти 11.21 і 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» виключено, у зв'язку з чим посилання на їх порушення, що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є з боку відповідача неправомірним і не може бути застосоване при нарахуванні штрафних санкцій, оскільки відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій. На день закінчення перевірки - 12 лютого 2009 року Законом України від 31.10.2008 року № 639-VI «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрав чинності, п. п. 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» були виключені, застосування відповідачем даних положень як підстави для нарахування штрафних санкцій є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій - незаконним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню у даній частині.
Що стосується процедури проведення перевірки, реквізитів акта та строків його підписання, то суд вважає, що дії відповідача були правомірними, вчиненими в межах їхніх повноважень та відповідно до ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2008 року № 639-VI та у визначені цим Порядком строки. Посилання позивача на недотримання форми акта є безпідставними, оскільки підстави для проведення перевірки зазначені у вступній частині акта, а посилання на якісь додаткові вимоги до акта (зокрема зазначення документа, який би підтверджував повноваження податкового інспектора на здійснення перевірки) не грунтуються на будь-яких правових підставах. Всі ці обставини вияснялись при вирішенні питання про допуск до проведення перевірки і, як слідує із матеріалів справи, ніяких питань щодо цього не виникало, особи, які здійснювали перевірки, були допущені посадовими особами позивача до її проведення.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 11.21, 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 року № 639-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом № 800-VI (800-17) від 25 грудня 2008 року), п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2008 року № 639-VI, керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов фермерського господарства «Полонське», м.Полонне, задовільнити частково.
Визнати частково незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області № 000702301/0 від 27 лютого 2009 року в частині застосування до фермерського господарства «Полонське», м.Полонне, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 34704 (тридцять чотири тисячі сімсот чотири) грн. 50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана заява до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Протягом двадцяти днів після подання такої заяви може бути подана апеляційна скарга на постанову суду з одночасним надсиланням її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання такої заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.