В И Р О К            

                              І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И             Справа  №1-1026/10    

20 липня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва

 в складі: головуючого                                                     судді Павленко О.П.

                 при секретарі                                                              Юферовій Є.Д.

                 з участю  прокурора                                                  Галаєва Р.М.-Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця                      м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 27.12.2002 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням строком на 3 роки; 31.03.2005 року Святошинським районним судом                        м. Києва за ст. 186 ч.2, 71 КК України на 4 роки 1 місяць  позбавлення волі;

звільнився з місць позбавлення волі 05.03.2009 року по відбуттю покарання

в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

                                                    В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1 11 квітня 2010 року приблизно о 20 годині, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_2

З цією метою, ОСОБА_1 11 квітня 2010 року приблизно о 20 годині, переконавшись у тому, що за його діями ніхто зі сторонніх не спостерігає, з метою особистого збагачення, з приміщення квартири АДРЕСА_1, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: золоті сережки, вартістю 1800 грн., набір сережок та кільце, вартістю 4500 грн., пару сережок, вартістю 900 грн., дві пари маленьких сережок, вартістю 600 грн. та браслет, вартістю 800 грн., тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 8600 грн. Після чого з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим за власним розсудом.

При цьому, 13 квітня 2010 року приблизно о 08 годині ОСОБА_1 за аналогічних обставин продовжив реалізувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення ювелірних виробів, що належать потерпілій ОСОБА_2 Так, ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме: сережки, вартістю 400 грн., кулон, вартістю 480 грн., ланцюжок, вартістю 2000 грн. та браслет вартістю 900 грн. Після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим за власним розсудом, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 3780 грн.

При цьому, 15 квітня 2010 року приблизно о 18 годині ОСОБА_1 за аналогічних обставин продовжив реалізувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення ювелірних виробів, що належать потерпілій ОСОБА_2 Так, ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме: золоте кільце, вартістю 1500 грн., золоте кільце вартістю 720 грн., золоте кільце вартістю 800 грн. Після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим за власним розсудом, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 3020 грн.

А всього ОСОБА_1 повторно, таємно викрав ювелірних виробів, які належать потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 15400 грн.

Крім цього, 24 квітня 2010 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1 переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон «SAMSUNG Corby» вартістю 1399 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, на балансі рахунку якої матеріальних коштів не знаходилось, що належить ОСОБА_2, після чого з місця вчинення злочину зник, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим за власним розсудом, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальних збитків на загальну суму 1399 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним та, не оспорюючи фактичні обставини справи і розмір завданої потерпілій шкоди, суду пояснив, що в квітні 2010 року він тимчасово проживав у хрещеної матері ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1. Ще під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, у нього виник «карточний борг» в сумі 10.000 грн. В середині квітня 2010 року з нього стали вимагати повернення цього боргу, тому він вирішив вкрасти у ОСОБА_2 золоті вироби, здати їх у ломбард та таким чином повернути свій борг. В подальшому він планував викупити з ломбарду ці прикраси та повернути їх ОСОБА_2 11 квітня 2010 року він взяв декілька пар сережок та браслет та заклав їх у ломбард, який розташований по вул. Щербакова в м. Києві, отримані гроші повернув в рахунок боргу, але цих грошей було недостатньо. 13 квітня 2010 року та 15 квітня 2010 року він також викрав золоті вироби ОСОБА_2 та здав їх у ломбард, гроші повернув в рахунок власного боргу. Золоті прикраси він брав частинами, щоб ОСОБА_2 не виявила їх відсутність. 24 квітня 2010 року він викрав мобільний телефон, так як у нього не було власного мобільного телефону, а йому терміново потрібен був мобільний зв'язок.

Підсудний щиросердно покаявся у вчиненому злочині, цивільний позов ОСОБА_2 визнав у повному обсязі.

Враховуючи визнання підсудним всіх фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, відповідно до ст. 299 КПК України та за згодою учасників судового розгляду, суд обмежившись допитом ОСОБА_3 та, визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у таємному  викраденні чужого майна ( крадіжка ), вчиненому повторно, доведена повністю та його дії  правильно кваліфіковані  за ст.185 ч.2 КК України.

Одночасно суд вважає необхідним виключити з обвинувачення окрему кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки, вчиненої ним протягом 11-15 квітня 2010 року, як зайву, оскільки сукупність злочинних дій ОСОБА_3 охоплюється  ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою повторність.

 Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи та відношення підсудного до скоєного, наявність невідшкодованої матеріальної шкоди та дані про особу ОСОБА_3

Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працював, за місцем проживання характеризується позитивно.  

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття.    

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.  

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що  виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_2  підлягає задоволенню.

   Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                    З А С У Д И В:

ОСОБА_1   визнати винним  у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді  2 ( двох ) років  6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1    вираховувати з часу затримання з 28 квітня 2010  року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1   до вступу вироку в закону силу залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1   на ОСОБА_2 -      13.730 грн. ( тринадцять тисяч сімсот тридцять грн.) на відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Речові докази по справі: мобільний телефон «SAMSUNG Corby» та пару золотих сережок, які були передані на зберігання ОСОБА_2 – залишити в її розпорядженні ( а.с. 33, 39), копію договору застави – зберігати в матеріалах кримінальної справи ( а.с. 40).

    На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня  його проголошення  через Шевченківський районний суд м. Києва, а засудженим в той же строк  з моменту вручення копії вироку.

                                                    Суддя: