УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 р. м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі: головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Кондора Р.Ю., Дідика В.М., з участю прокурора - Сірохман Л.І., адвоката- ОСОБА_1, підсудного-ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції та підсудного ОСОБА_2 на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 21 грудня 2006 року, яким кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, гр-на України , українця, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч.2 КК України-повернута Хустському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування,
Встановив:
Органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в тому, що
він 21.10.2004р. приблизно в 9 год., будучи службовою особою та працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2, в своєму службовому кабінеті НОМЕР_1 в приміщенні адмінбудинку міськрайонного відділу міліції по вул. 900 річчя Хуста, 20, перевищив свої службові повноваження з метою схилення ОСОБА_3 до визнання своєї причетності до замаху на крадіжку з магазину мобільних телефонів в м. Хусті на вул. Духновича, що мала місце 29 жовтня 2004 року та наніс йому декілька ударів дерев'яною палицею по спині, ногам та удар кулаком в обличчя, причинивши останньому фізичний біль та тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Суд першої інстанції своєю постановою повернув дану кримінальну справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства. Своє рішення суд мотивував тим, що в ході досудового слідства з достатньою повнотою не з'ясовано час, місце, обставини спричинення потерпілому ОСОБА_3- тілесних ушкоджень у вигляді перелому носа, не встановлено коли і ким саме вони спричиненні. Крім того в ході досудового слідства не перевірена версія ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3
Справа: №11-141/2007р.
його омовив із-за помети за те, що він затримав його брата за вчинення злочину щодо сім'ї ОСОБА_4.
Органом досудового слідства не перевірена заява потерпілого ОСОБА_3 про те, що 29.10.2004 р. в службовому кабінеті крім ОСОБА_2 йому удари. наносили ще ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Не перевірено та не усунуто суперечності між актом судово-медичного обстеження №522, в якому вказано, що станом на 3.11.2004р. у потерпілого ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень не було встановлено та висновком комісійної експертизи №43 про те, що на момент поступлення потерпілого в лор-відділення, у нього були виявлені тілесні ушкодження.
В зв'язку з цим органом досудового розслідування не перевірено та не встановлено де знаходився потерпілий ОСОБА_3 з 13.11.2004р. до 18.11.2004р., тобто з дня звільнення з ІТТ до звернення у ЛОР відділення Виноргадівської ЦРЛ, з ким спілкувався та можливість отримання ним вказаних тілесних ушкоджень саме в цей період.
В ході досудового слідства також не прийняті міри до встановлення та вилучення предмету нанесення ударів потерпілому, не проведені з потерпілим впізнання осіб, причетних до заподіяння йому тілесних ушкоджень, не проведено відтворення обстановки та обставин події для повного з'ясування обставин події злочину і осіб, причетних до причинения злочину.
В апеляціях:
Прокурор порушує питання про скасування постанови суду, мотивуючи своє рішення тим, що органом досудового слідства встановлені обставини злочину, час та місце, а також винну особу. Крім того суд у судовому засіданні мав всі можливості усунути неповноту та неправильність досудового слідства, шляхом дачі доручень в порядку ст. 315 КПК України, органу досудового слідства та шляхом допиту нових свідків. Просить справу направити на новий судовий розгляд.
Підсудний ОСОБА_2 в апеляції вказує, що суд незаконно прийняв рішення про повернення кримінальної справи щодо нього на додаткове розслідування. При цьому посилається на те, що доказів його вини не здобуто, а тому суд пропонує органу досудового слідства зібрати необхідні докази для підтвердження його вини, прийняти міри для виявлення на тілі потерпілого інші тілесні ушкодження та притягнути до кримінальної відповідальності інші особи, а можливо і йога. Тобто постанова суду не відповідає вимогам ст.ст. 246 та 281 КПК України, оскільки в ній ставиться питання про необхідність перевірки версії про можливу зміну обсягу обвинувачення в сторону звільнення. Суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, бо не вправі самостійно ініціювати збирання нових доказів. Крім того вказує, що обвинувачення не знайшло свого підтвердження в суді, що також видно з висновку судово-медичної експертизи та пояснення в судовому засіданні експерта Лаби, про те, що станом на 19 листопада 2004 року коли потерпілому ОСОБА_3 було в лікарні зроблено вправлення та мануальну резекцію носових кісток з фіксацією тампонадою носових порожнин та зовнішньою пов'язкою то у останнього було свіже тілесне пошкодження з часом причинения не більше 5 (п'яти) днів. Тобто потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження уже після звільнення з ІТТ, яке сталося 3.11.2004 року. Це підтверджено також висновком судово-медичним експертом Гафинцем О. в судовому засіданні; який вказав, що особисто оглядав потерпілого в час з 29.10. по 3.11.2004 року, але ніяких тілесних ушкоджень у нього не виявив. Все це дає всі підстави постановити виправдувальний вирок йому, а не обвинувальний. Тому просить скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклавши основні доводи апеляцій, заслухавши міркування прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, так і підсудного ОСОБА_2 апелянта ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1 про скасування постанови суду, перевіривши справу в межах апеляції. Апеляційний суд приходить до переконання, що апеляції є підставними, обгрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
За змістом ст. ст. 246, 281 КПК України та п. 10 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" суд з власної ініціативи не може повернути справу на додаткове розслідування, коли під час її судового розгляду встановлено підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, або підсудного-за інший злочин, або для збільшення обсягу обвинувачення.
Як вбачається з постанови суду, суд повернув дану кримінальну справу на додаткове розслідування з власної ініціативи з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства. При цьому вказує, що досудовим слідством не перевірена версія про те, що в побитті потерпілого ОСОБА_3 приймали участь інші працівники міліції, яких слід притягувати до кримінальної відповідальності, що є недоступним.
Крім того з постанови про притягнення як обвинуваченого, обвинувального висновку, видно, що в обвинуваченні ОСОБА_2 вказані час, місце, спосіб вчинення злочину, його наслідки, а також форма вини та мотиви злочину, наведені обставини, на яких грунтується ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому доводи суду про те, що вказані обставини не вияснені органом досудового слідства і їх необхідно встановити є безпідставними та не грунтується на матеріалах справи. Однак при виявленні сумніву щодо цих обставин, суд має можливість її перевірити, уточнити в судовому засіданні або в порядку ст. 315 КПК України шляхом дачі доручень органу досудового слідства.
Суд в ході судового засідання має можливість вияснити, з'ясувати також те, яким чином і від кого стало відомо потерпілому про прізвища працівників міліції, в тому числі і ОСОБА_2, як шляхом допиту потерпілого, нових свідків, так і шляхом дачі судових доручень в порядку ст. 315 КПК України про проведення слідчих дій.
Твердження суду про те, що вказано неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні не грунтується на законі і є надуманим.
Доводи апелянтів про те, що в матеріалах справи є необхідні докази для встановлення вини чи невинності ОСОБА_2, обгрунтовані і заслуговують на увагу.
При таких обставинах апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції безпідставно повернув дану кримінальну справу на додаткове розслідування.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Апеляцію прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції та апеляцію підсудного ОСОБА_2- задовольнити.
Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 21 грудня 2006 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 365 ч.2 КК України на додаткове розслідування- скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Запобіжний захід залишити попередній-підписку про невиїзд.