СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
04 вересня 2007 року |
Справа № 2-11/6688-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Голика В.С.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю сторін:
позивача: не з'явився;
представника відповідача: Яськов Сергій Володимирович, довіреність №6098/8 від 15.08.07;
Грязнова Галина Михайлівна, довіреність №55/8/10-0 від 09.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) у справі №2-11/6688-2007А
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16, Нижньогірський, 97100)
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 681,00 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) у справі №2-11/6688-2007 позов задоволено частково. Рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року визнано нечинним у частині застосування фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн. Господарський суд першої інстанції у частині задоволення позовних вимог виходив з того, що податковий орган неправомірно застосував штрафні санкції за невикористання книги обліку розрахункових операцій, тоді як треба було застосувати відповідальність за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду спору неправильно застосував норми матеріального права.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від ІНФОРМАЦІЯ_2 року у зв'язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Градову О.Г. на суддю Голика В.С.
У судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_2 року представники податкової інспекції підтримали вимоги апеляційної скарги, позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю позивача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим ІНФОРМАЦІЯ_3 року було проведено перевірку з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у торговому павільйоні, розташованому у селі Михайлівна Нижньогірського району по АДРЕСА_2, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. По результатах перевірки був складений акт НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
В ході перевірки були встановлені порушення вимог пунктів 5, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”, які виразилися у наступному: непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 15,90 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі грошових коштів, вказаних у денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 84,35 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято рішення НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про застосування штрафних санкцій на підставі частини 3 статті 17 та статті 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг” на суму:
- 340,00 грн. -за проведення розрахункової операції без використання
розрахункових книжок;
- 421,75 грн. -за невідповідність сум готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки податковою інспекцією в апеляційній скарзі наведені доводи щодо неправомірності задоволення частини позовних вимог, тому судова колегія вважає за необхідне переглянути постанову суду першої інстанції лише у частині задоволених позовних вимог про скасування рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 340,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов до висновку, що фактично мало місце порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тобто непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, тому підлягає застосуванню штраф на підставі норми пункту 1 статті 17 вказаного Закону.
Проте, судова колегія не може погодитись з зазначеним у зв'язку з наступним.
Актом перевірки встановлена реалізація товару, а саме: 1 пакет тетрапаку „Джусік Ананас” за ціною 4,25 грн., 1 банка кофе „Нескафе” за ціною 11,65 грн. Усього на загальну суму 15,90 грн. Реалізація була проведена без застосування розрахункових квитанцій.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником єдиного податку, про що було видане свідоцтво Серія НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, та використовує під час здійснення розрахункових операцій розрахункову книжку НОМЕР_3, що зареєстрована у податковому органі ІНФОРМАЦІЯ_5 року та розпочата ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Зазначена норма Закону поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які зобов'язані проводити розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Тому у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (за їх наявності або відсутності) застосовується фінансова санкція відповідно до пункту 1 статті 17 Закону. Фінансова санкція за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки застосовується у разі проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій (у випадку відключення електроенергії або в період ремонту реєстратора розрахункових операцій).
Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Пунктом 9.6 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614, встановлено, що розрахункова книжка використовується у такому порядку: на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою ОРО, на яку вона зареєстрована; при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані у корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними; відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.
Пунктом 5 статті 3 Закону встановлено, що у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів зобов'язані проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Норма пункту 3 статті 17 Закону стосується суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність з використанням книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок у випадках, визначених Законом.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що позивачем під час проведення перевірки було порушено вимоги саме пункту 5 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки під невикористанням при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки слід розуміти відсутність розрахункової книжки взагалі, або у разі її наявності, як було встановлено судом першої інстанції, невикористання при здійсненні розрахункової операції.
Таким чином, судова колегія вважає позовні вимоги щодо скасування рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 340,00 грн. такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з викладеним, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята при неправильному застосуванні норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-11/6688-2007А скасувати.
3. У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова вступає в законну силу з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді В.С. Голик
О.В. Дугаренко