АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Процик М. В., Заїкіна А.П.
при секретарі: Непомнящій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Виконкому Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2007 року про залишення позовних вимог без розгляду та на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, КП»ОМБТІ та РОН», Виконкому Одеської міської ради, з участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та скасування реєстрації права власності;
за позовом ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9 до ОСОБА_8, Виконкому Одеської міської ради, з участю третьої особи ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права спільної часткової власності на квартиру,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2002 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ОМБТІ та РОН, Управління з питань розподілу і реалізації житла виконкому Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та скасування реєстрації права власності. Позивач зазначав, що з 27 вересня 2002 року він є власником квартири АДРЕСА_1, однак 3 жовтня 2002 року відповідачу ОСОБА_8 необгрунтовано було видано свідоцтво про право власності на цю квартиру і 4 жовтня 2002 року право власності було зареєстровано у ОМБТІ та РОН. Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив задовольнити позов.(т.1 а.с. З)
Головуючий у 1 ін ст. Ільченко Н.А.
Справа № 22ц-1537, 22ц-1538/2009
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 5
У грудні 2005 року ОСОБА_11, діюча в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8, Виконкому Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, виданого ОСОБА_8 З жовтня 2002 року на квартиру АДРЕСА_1, та визнання права власності на цю квартиру в рівних частках. Свої вимоги позивачі мотивували тим, що спірна квартира була придбана за спільні кошти всіх членів сім’ї, однак необгрунтовано оформлена лише на відповідача ОСОБА_8 Посилаючись на те, що вони є співвласниками квартири, позивачі просили задовольнити позов, (т.2 а.с. 4)
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2006 року справи за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_9 об’єднані в одне провадження.(т.2 а.с. 85)
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 2 жовтня 2006 року до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_3 залучені ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_7 (т.2 а.с. 88)
У березні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_7 з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, отримане ОСОБА_8 З жовтня 2002 року, посилаючись на те, що спірну квартиру він придбав у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 5 вересня 2005 року (т.2, а.с. 114)
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2007 року позовна заява ОСОБА_3 та позовна заява ОСОБА_7 залишені без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, у зв’язку з тим, що належним чином повідомлені позивачі повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин.(т.2 а.с. 218)
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2007 року позов ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_9 задоволено. Постановлено визнати недійсним свідоцтво про право власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_8 від 3 жовтня 2002 року та визнати право власності позивачів та відповідача на цю квартиру в рівних частках.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалу суду від 19 грудня 2007 року та направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що вони не були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, підстав для залишення без розгляду позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не було.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ставлять питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, розглянув справу за їх відсутності, належним чином не повідомивши про час і місце судового засідання, а також не притягнув до участі у справі ОСОБА_6 та орган опіки та піклування.
Виконком Одеської міської ради також просить про скасування рішення суду та закриття провадження у справі з тих підстав, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, спір підвідомчий адміністративному суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільних справ відбувається в судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи за позовами, які були об’єднані в одне провадження, відбувався в судовому засіданні 19 грудня 2007 року.(т.2 а.с. 220-224) Однак у справі відсутні відомості про те, що позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_7, а також треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 були повідомлені про час і місце судового засідання у встановленому статтями 74, 75, 76 ЦПК України порядку.
Повідомлення зазначених осіб було здійснено лише через газету «Чорноморські новини» від 6 грудня 2007 року.(т.2 а.с. 215)
Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідомо, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Між тим, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є позивачами у справі, місце проживання позивачів та третіх осіб було зазначено в позовних та інших заявах, ці особи неодноразово повідомлялися про розгляд справи та отримували повістки, вони мали представників та брали участь у судових засіданнях в 2006-2007 роках (т.2 а.с. 23, 27, 35, 83-84, 90-91, 98, 100, 103, 108.114, 118-120, 124-125, 127-130, 137-138, 198).
За таких обставин, місцевий суд не мав правових підстав для виклику позивачів та третіх осіб на засідання суду в порядку, передбаченому ч.9 ст. 74 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не були повідомлені у встановленому законом порядку про час і місце судового засідання 19 грудня 2007 року, підстав для залишення їх позову без розгляду не було.
Ухвала суду від 19 грудня 2007 року постановлена з порушенням встановленого законом порядку і згідно з п.4 ч.2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до п.п.3, 4, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі, суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Розгляд справи за позовом ОСОБА_8 було проведено судом з порушенням вимог процесуального закону, оскільки треті особи, які були притягнуті до участі у справі ухвалою суду від 2 жовтня 2006 року, в тому числі ОСОБА_7, не були повідомлені про час і місце судового засідання у встановленому порядку.
Крім того, ухвалюючи рішення про визнання права власності на спірну квартиру в рівних частках за ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, суд не звернув увагу на те, що спірна квартира на підставі договору купівлі-продажу від 5 вересня 2005 року належить ОСОБА_7 і його право власності зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12 вересня 2005 року (т.1 а.с. 258). Договір купівлі-продажу не оспорений, не розірваний та не визнаний недійсним. ОСОБА_7 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 і з сім’єю проживає в спірній квартирі, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу від 4 квітня 1992 року та поясненнями сторін. Однак, ОСОБА_7 не брав участь у розгляді справі в якості відповідача і його дружина не була притягнута до участі у справі, що призвело до того, що власниками однієї і тієї ж квартири є ОСОБА_7 та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9 і ОСОБА_8 на підставі різних правовстановлюючих документів.
В той же час, позовні вимоги ОСОБА_7, які безпосередньо пов’язані з позовом ОСОБА_11 та інших до ОСОБА_11 0.0. про визнання недійсним свідоцтва про права власності на житло, суд по суті не розглянув.
Ці порушення судом норм процесуального права згідно зі ст. 311 ч. 1 п.п.3, 4, 5 ЦПК є безумовними підставами для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, вирішуючи спір, суд всупереч вимог статей 10, 60, 212, 213, 214 ЦПК не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з’ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов’язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду, і ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.
Рішення суду не можна вважати законним та обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Довід апеляційної скарги Виконкому Одеської міської ради про те, що спір підвідомчий адміністративному суду є помилковим і не може бути прийнятий до уваги, оскільки між сторонами виникли цивільні правовідносини - спір про право фізичних осіб на житло - які згідно зі ст. 15 ЦПК України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Тому, підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.5, 311 ч. 1 п.п. 3, 4, 5, 312 ч. 1 п. 3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Виконкому Одеської міської ради задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2007 року та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та у частині скасування рішення суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.