Справа № 22ц-20290/2009

Головуючий в 1 -й інстанції Князева Н.В.

Категорія - 22 (П)

Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Ляховської І.Є.

суддів: Соколан Н.О., Михайлів Л.В.

при секретарі: Рачук Я.І.

за участю: позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника - ОСОБА_5, відповідача - ОСОБА_6 та його представника - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання договору довічного утримання недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 3вернулися до суду із позовом до ОСОБА_6 про визнання договору довічного утримання, укладеного 02 березня 2005 року між їхньою матір’ю - ОСОБА_8 та їхнім рідним братом - ОСОБА_6, недійсним, посилаючись на те, що в момент укладення договору їхня мати не в повній мірі усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними у зв’язку з хворобою.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати за надання правової допомоги в розмірі 1500 грн., а також на користь держави - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.

В апеляційних скаргах позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ставлять питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що судом було порушено ч.4 ст. 74 ЦПК України щодо належного повідомлення їх про час слухання справи, в результаті чого вони були позбавлені можливості підтримувати заявлені ними позовні вимоги, надавати пояснення по суті позову, а також не враховано, що відповідачем не було виконано умови договору в частині поховання матері, яке здійснювали позивачі самостійно.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_6 просить постановити ухвалу про відхилення апеляційних скарг позивачів та залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обгрунтоване.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 березня 2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 укладено договір довічного утримання, за умовами якого ОСОБА_8 передала у власність ОСОБА_6, належний їй на праві власності житловий будинок з господарчими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_6 3обов’язався зазначене домоволодіння прийняти у власність та довічно повністю утримувати ОСОБА_8, надавати їй довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду та необхідної допомоги, зберегти в її безоплатному, довічному користуванні кімнати 1-4, 1-6 у зазначеному житловому будинку. Відповідно до п.3 договору вартість матеріального забезпечення визначена сторонами в розмірі 300 грн. щомісячно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_9 під час укладення договору довічного утримання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання укладеного договору недійсним.

Однак такого висновку районний суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Згідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Проте суд першої інстанції вимоги вказаних законів не виконав.

Так, справа розглядалась по суті впродовж 2006-2008 років, однак позивачі не були присутніми на всіх судових засіданнях, заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали, при цьому докази про належне їх повідомлення про час і місце судового розгляду в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з журналу судового засідання., позивачка ОСОБА_2 останній раз приймала участь у розгляді справи 22.02.2008 року й після її видалення з зали судового засідання за порушення порядку під час судового засідання (а.с. 145 т.1) участь у розгляді справи більше не приймала, про судові засідання призначені на 17.03.2008 року, 19.05.2008 року, 25.09.2008 року, 22.10.2008 року, 18.11.2008 року судом, відповідно до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України, не повідомлялася.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були присутніми при розгляді справи 22.10.2008 року, 18.11.2008 року, судових повісток про виклик у суд на вказані дати не отримували, й, як пояснили в судовому засіданні, свого підпису у розписках, наявних в матеріалах справи (а.с. 189, 190, 198, 199 т.1) не ставили.

Не зважаючи на вказане, суд першої інстанції, не виконавши свого обов’язку щодо своєчасного повідомлення позивачів про час і місце розгляду справи, а також обов’язку щодо відкладення розгляд справи у випадку неявки позивачів, враховуючи відсутність відомостей про вручення їм повісток, розглянув заявлені позивачами позовні вимоги за їх відсутності й виніс рішення по суті позову, позбавивши ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 права на особисту участь у процесі, обгрунтування ними вимог і заперечень, розпорядження своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, що є основним змістом загальних засад цивільного судочинства - змагальності сторін та диспозитивності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, ч. 1 п. 3 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2008 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.