АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи 11 -а-950/2009

Головуючий 1 інстанції - Фрич Т.В.

Категорія - ст. 186 ч.2 КК України

Доповідач - Бачурін О.B.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Верховець Т.М.

суддів - Бачуріна О.В., Гонти Л.С.

за участю прокурора - Рабінчук Т.І.

захисника - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 20 березня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Первомайське, Глухівського району, Сумської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, до арешту працюючий вантажником в ЗАТ «Фоззі», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 (п/б), не судимий в силу ст. 89 КК України, засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою з 13.11.2008 року.

За вироком, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, 04.11.2008 року приблизно о 2 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку № 3 по вул. Бориспільській в м. Києві та маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, застосував до неповнолітнього ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, та заволодів грошима останнього в сумі 50 гривень.

В апеляції захисник ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію дій свого підзахисного, просить пом’якшити призначене ОСОБА_4 судом першої інстанції покарання шляхом застосування ст. 75 КК України, посилаючись на його суворість. На думку апелянта, суд не взяв до уваги, що засуджений є круглою сиротою, активно сприяв розкриття злочину, що відповідно до ст. 66 КК України є пом’якшуючою обставиною, та не в повній мірі врахував його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, позитивну характеристику, а також те, що він займався суспільно-корисною працею.

В запереченнях на апеляцію прокурор просить залишити вирок суду без зміни, а апеляцію захисника засудженого без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп’яніння у відношенні неповнолітнього і своїми діями виразив суспільну небезпечність та антисоціальну поведінку.

Заслухавши доповідь судді, захисника засудженого, який підтримав свою апеляцію в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи і винуватість засудженого ніким не оспорюються, його дії як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, кваліфіковані правильно. Вирок суду першої інстанції грунтується на перевірених і досліджених у судових засіданнях доказах.

При призначенні покарання суд не вийшов за межі санкції статті Кримінального кодексу України і дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини його вчинення, особу засудженого, який займався суспільно-корисною працею, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, не судимий в силу ст. 89 КК України, а також обставини, що пом’якшують покарання - щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, і обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння і щодо неповнолітнього, та прийшов правильного висновку, що застосування менш суворого виду покарання буде недостатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Таким чином, суд при призначенні покарання врахував всі обставини, на які послався захисник, тому його доводи є необгрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення покарання засудженому і вважає за необхідне апеляцію його захисника залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року щодо ОСОБА_2, залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 без задоволення.