Справа № 2а -3387-09\2270\7
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 травня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Петричковича А.І.,
при секретарі - Стасюк В.В.,
за участі представника відповідача Гонтківського М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головне управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, про визнання дій відповідача неправомірними і зобов»язання його надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати посвідчення встановленого зразка,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що з 09.08.1988 року по 29.10.1988 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак йому не видали посвідчення про це. 22 роки він відстоює свої права у різних інстанціях. Має архівну довідку і з військомату з яким звертався на протязі 2 років до Головне управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації, але отримав відповідь, що населені пункти Димарка і Поліське не відносяться до зони відчуження.
Просить визнати дії відповідача неправомірними і зобов»язати його надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати посвідчення встановленого зразка.
Позивач на останнє судове засідання не з»явився, однак надав заяву про розгляд справи у його відсутності і що позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, про що подав письмове заперечення №01\01-3914 від 24.04.2009 року, яке підтвердив у суді. Додатково пояснив, що відповідач особисто не звертався до Головне управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації із заявою про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачею посвідчення встановленого зразка, але було звернення громадської організації в інтересах позивача, якій було відмовлено виходячи з наданих нею документів. Особам, які були разом з позивачем під час ліквідації аварії, на яких у позові посилається позивач: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, наданий статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно поданих ними документів.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, однак суд приймає іншу постанову відповідно до абз. 2 ч.2 ст.162 КАС України, зважаючи на наступне.
Архівною довідкою Міністерства оборони України №3160 від 15.10.2004 року стверджено, що по архівним документам військової частини №43187 ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 09.08.1988 року по 29.09.1988 року і він виїзджав у цей період в зону - населений пункт Димарка. Ним отримано дозу опромінення 1675.Місце дислокації частини населений пункт Димарка.
З листа відповідача №03\02-533 від 26.01.2009 року на ім»я голови Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль Україна» смт. Теофіполя Пухніченко В.В. вбачається, що у задоволенні звернення, щодо надання ОСОБА_2 статусу постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС і посвідчення відмовлено, так як надані документи не можуть бути підставою для цього.
Сторони у суді не заперечили факт не звернення позивача до Головне управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації із заявою про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачею посвідчення встановленого зразка, тому суд вважає, що немає неправомірних дій відповідача, адже йому ніхто не відмовив у цьому. Крім цього, позивачем не надано жодних доказів 22 річного часу вирішення цього питання. Разове звернення громадської організації в інтересах позивача до відповідача і прийняте останнім рішення не є предметом цього судового розгляду.
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) в редакції від 28.02.1991 року, яка діяла з 01.04.1991 року, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які втратили повністю або частково працездатність внаслідок Чорнобильської катастрофи, хворі на променеву хворобу, а також особи, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, - категорія 1; 2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яких евакуйовано із зони відчуження, - категорія 2; 3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 - 1990 роках, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють або працювали чи проживають або проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, - категорія 3; 4) особи, які постійно працюють і проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, - категорія 4. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1988 року та наступних років, які працювали або працюють на найбільш забруднених ділянках зон радіоактивного забруднення, рішенням Державного комітету Української РСР по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС можуть бути віднесені до категорії 2 або 3. Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї належать до категорій 1, або 2, або 3, що визначається Радою Міністрів Української РСР.
Пунктом 3 ч.1 ст. 14 Закону в редакції, яка діє з 16.04.2009 року визначено, що категорією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року N 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" населені пункти Димарка і Поліське не віднесені до зони відчуження.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини другої статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(справа про зону відчуження) у справі №1-29\2000 від 25.10.2000 року №12-рп2000 визначено, що положення "зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році" пункту 1 частини другої статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в аспекті питань, порушених у конституційному зверненні громадянки ОСОБА_6, слід розуміти так: зоною відчуження є територія, що з 26 квітня 1986 року охоплює ту частину радіаційно небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986 році на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.
Згідно Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений постаново KM України від 20 січня 1997 p. N 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не довів свої позовні вимоги, так як не було його звернення до відповідача щодо надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі посвідчення встановленого зразка і тому немає підстав визнавати дії відповідача неправомірними і зобов»язання його надати позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видати посвідчення встановленого зразка. Однак, суд з метою гарантування дотримання і захисту прав і свобод, інтересів людини, вважає, що відповідач повинен вирішити питання надання чи відмови у наданні позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, витребувавши необхідні документи для вирішення цього питання по суті згідно законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений постаново KM України від 20 січня 1997 p. N 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини другої статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(справа про зону відчуження) у справі №1-29\2000 від 25.10.2000 року №12-рп2000 і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Зобов»язати Головне управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації невідкладно розглянути питання, щодо надання чи не надання ОСОБА_2 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з обов»язковим витребуванням всіх необхідних документів, які можуть підтвердити чи спростувати його право на це.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 12.05.2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, а також в інших випадках у порядку визначеному цією статтею.
Постанова, згідно вимог статей 185-187 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Також вона може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.