УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22-ц/1272 Головуючий у 1-й інстанції Сергійко В.В.

Категорія 22

Доповідач Зарицька Г. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2009 року м. Житомир

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючої ЗарицькоїТ.В.

суддів: Снітка C.O., Олексієнка М. М. з участю секретаря Войтюк В.І.

з участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_7 про визнання договору недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2008 року та додаткове рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2008 року

встановила:

У січні 2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися з позовом до ОСОБА_2 та просили визнати недійсними: договір довічного утримання від 22.06.2001 року, укладений між їх матір’ю ОСОБА_8 та ОСОБА_2, договір дарування квартири від 01.08.2007 p., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 Також просили визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері. В обгрунтування вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла їх мати ОСОБА_8. Після смерті матері вони та відповідачка ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном. Спадщину не оформили через відсутність коштів. За життя їх мати говорила, що подарує належну їй квартиру своїй внучці ОСОБА_7 Однак, через тривалий час після смерті матері, в 2007 році, їм стало відомо, що за життя мати уклала договір довічного утримання з їх сестрою ОСОБА_2 Вважали, що такий договір укладено внаслідок помилки, оскільки нотаріусом матері не роз’яснено про наслідки укладення договору. Зокрема, нотаріус не роз’яснив, що квартира,  власність ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, а набувач майна зобов’язалася надати відчужувачу довічне матеріальне забезпечення. Даний договір підписаний обома сторонами та нотаріально посвідчений (а.с. 22). ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 померла (а.с. 9)

Відповідно до ст. 56 ЦК України (в ред. 1963 p.), який діяв на момент укладення договору, угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови № 3 від 28.04.78 р. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" з відповідними змінами під помилкою у даному випадку слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб’єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

Як видно з пояснень свідка ОСОБА_9 та про що не заперечували сторони в судовому засіданні, укладаючи договір довічного утримання, ОСОБА_8 правильно сприймала суб’єкт, предмет та всі істотні умови цієї угоди.

Та обставина, що нотаріусом не роз’яснено, що внаслідок укладення такого договору після смерті ОСОБА_8 квартира буде являтися спільним майном подружжя ОСОБА_2, на що посилалися позивачі в обгрунтування своїх позовних вимог, не є помилкою в розумінні ст. 56 ЦК України (в ред. 1963 p.).

З огляду на те, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте висновок зробив помилковий, рішення суду та додаткове рішення відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 309 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, с. 56 ЦК (в ред. 1963 p.) колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2008 року в частині задоволення позову та додаткове рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.