Справа № 22ц-1276/2009 р. Головуючий в І інстанції Калімбет Л.І.
Категорія 34 Доповідач: Фурман Т.Г.
Рішення
іменем України
2009 року травня місяця 19 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Пузанової Л.В.
суддів: Фурман Т.Г., Закарян К.Г.
при секретарі: Віднині О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
В липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, зазначаючи, що 08.07.2007 року ОСОБА_1 навмисно розбила скло належного йому автомобіля, внаслідок чого йому була заподіяна матеріальна шкода.
Враховуючи, що добровільно відшкодувати затрати, пов'язані з заміною скла відповідачка відмовляється, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1050 грн. та 10000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
В листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2007 року вона знаходилася в салоні машини, якою керував її син. Після розбиття відповідачкою лобового скла автомашини, вона перебувала у стадії шоку, у зв'язку з чим зверталася до лікаря.
Посилаючись на те, що протиправними діями відповідачки їй була заподіяна матеріальна і моральна шкода, позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 11050 грн.
Рішенням суду від 11 грудня 2008 року вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 1050 грн., моральну шкоду 1000 грн., на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 1000 грн., в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального і морального права, просить рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди змінити, зменшивши розмір цього відшкодування до реальної вартості лобового скла та його установки , у відшкодуванні позивачам моральної шкоди просила відмовити.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доводи апелянта не визнали , рішення суду вважають законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено що 08.07.2007 року ОСОБА_1 розбила лобове скло автомашини ВАЗ 2109, власником якої є ОСОБА_2
Зазначений факт позивачка визнає не оспорює.
Розмір відшкодування майнової шкоди , завданої власнику автомашини , відповідно до наданих доказів становить 1050 грн. ( а.с. 7 , 37).
Колегія суддів вважає, що за обставинами справи суд обґрунтовано прийшов до висновку про наявність передбачених ст. 1166 ЦК України підстав відповідальності відповідачки за заподіяну власнику майна шкоду .
При цьому, на думку колегії суддів, при визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди суд правильно прийняв до уваги, як доказ вартості заміни лобового скла автомобіля копію товарного чеку від 20.07.2007 року та акт виконаних робіт № 24 від 03 січня 2008 року , відповідно до яких витрати ОСОБА_2 становлять 1050 грн..
Оскільки відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень та зважаючи на те, що відповідачка , як в суді першої інстанції, так і при перегляді рішення в апеляційному порядку доводила вартість пошкодженого майна і не надала доказів, які б спростовували доводи позивача та висновки суду щодо реально понесених власником коштів на заміну лобового скла автомобіля, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в цій частині позовних вимог. Висновки суду в цій частині рішення підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги висновки суду в цій частині не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Рішення суду в цій частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Висновки суду щодо відшкодування позивачам моральної шкоди підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам ст. 23, 1167 ЦК України , що регулюють спірні правовідносини.
Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, в межах наданих доказів, враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер дій відповідачки у спірних правовідносинах, колегія суддів приходить до висновку, що визначений судом розмір
відшкодування моральної шкоди є завищеним та підлягає зменшенню з 1000 грн. до 500 грн. на користь кожного позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2008 року частково змінити , зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди з 1000 грн. до 500 грн. на користь ОСОБА_3 моральної шкоди з 1000 грн. до 500 грн., в решті частини рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.