АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Процик М. В., Заїкіна А.П.
при секретарі: Непомнящій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6 листопада 2008 року за позовом ВАТ «ЕК Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2008 року ВАТ «Одесаобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 4980, 13 грн. та судових витрат. Позивач зазначав, що відповідачка є споживачем ВАТ «Одесаобленерго» на підставі договору № 1018\365 від 20 червня 2001 року. У результаті проведеної працівниками Білгород-Дністровського РЕМ перевірки та проведення огляду електролічильника у квартирі відповідачки був виявлений факт споживання електричної електроенергії поза приладами обліку в порушення п.29 Правил користування електричною енергією для населення. Про виявлення недоврахування електроенергії був складений Акт № 0081544 від 14 січня 2008 року та зроблено додатковий рахунок на суму 4980, 13 грн.
Посилаючись на те, що відповідачка порушила зобов’язання за договором і не сплатила суму збитків, позивач просив задовольнити позов на підставі ст. ст. 610, 623 ЦК України та п.п.48, 53 Правил користування електроенергією для населення.
Відповідачка заперечувала проти позову та, посилаючись на неправомірні дії працівників Білгород-Дністровського РЕМ, просила визнати акт № 0081544 незаконним і скасувати нараховану суму штрафу в розмірі 4980 грн.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6 листопада 2008 року позов задоволено на підставі ст. 1166 ЦК України. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Одесаобленерго» суму шкоди 4980, 13 грн. та судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати Акт про порушення Правил користування електроенергією для населення № 0081544 незаконним та скасувати нараховану суму 4980 грн., мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Головуючий у 1 ін ст. Толкаченко О.О.
Справа № 22ц-826/2009
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-24
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питаннями мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ці вимоги закону суд не виконав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що вимоги позивача доведені і відповідачка зобов’язана відшкодувати заподіяну позивачеві шкоду у розмірі 4980, 13 грн. на підставі ст. 1166 ЦК України.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, прав та обов’язків сторін у цих правовідносинах, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначав, що відповідачка є споживачем електроенергії на підставі договору № 1018\365 від 20 червня 2001 року і у зв’язку з порушенням нею зобов’язань за цим договором, просив суд стягнути заборгованість за невраховану спожиту електроенергію на підставі статей 610, 623 ЦК України, які регулюють договірні зобов’язання. Свої вимоги позивач не змінював.
Однак суд не уточнив підстави та предмет позову, не з’ясував належним чином характер взаємовідносин сторін, їх права та обов’язки, наявність порушення прав позивача, за захистом яких спрямоване його звернення до суду. Вважаючи встановленим, що відповідачка заподіяла позивачеві матеріальну шкоду, суд задовольнив позов на підставі ст. 1166 ЦК України, тобто самостійно змінив підстави позову. При цьому у рішенні суд не зазначив, яка саме шкода завдана позивачеві і якими доказами вона підтверджується.
Встановлюючи розмір шкоди, суд не перевірив, чи відповідає складений позивачем розрахунок збитків діючій Методиці обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, яка затверджена НКРЕ. У справі відсутні відомості про день останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення, суд ці докази не витребував і належної оцінки їм не дав.
Задовольняючи позов, суд не з’ясував, чому розмір збитків нараховано позивачем саме за 654 дні, а у рішенні взагалі не обгрунтував розрахунок шкоди.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що заперечуючи проти позову, відповідачка просила визнати Акт № 0081544 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, який вона не підписала, незаконним і скасувати нараховану суму штрафу в розмірі 4980 грн., посилаючись на неправомірні дії працівників Білгород-Дністровського РЕМ, а також на те, що порушень, зазначених в акті, вона не допускала.(а.с. 22-23)
Однак суд всупереч вимогам ст. 10 ЦПК України не сприяв здійсненню прав відповідачки, не вирішив питання про прийняття її зустрічних вимог у встановленому законом порядку та не вирішив їх, хоча вони безпосередньо пов’язані з первісним позовом про стягнення збитків, що відповідно до п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Таким чином, суд, розглядаючи спір, не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з’ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов’язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.
Суд також порушив вимоги ст. 218 ЦПК України, згідно якої рішення суду або вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.
Між тим, до матеріалів справи приєднане повне рішення суду, яке не було проголошено негайно в судовому засіданні. З носія інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання, вбачається, що після закінчення судового розгляду була проголошена лише резолютивна частина рішення, яка в повному обсязі не відповідає резолютивній частині повного рішення, що є неприпустимим.
За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обгрунтованим, воно не відповідає вимогам ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням викладеного, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.5, 311 ч. 1 п.5, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6 листопада 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.