Справа 3173

Голов, в 1 інстанц. Волкова Н.Ю.

Категорія 27

Доповідач Зубова Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21 квітня 2009 року м. Донецьк

Апеляйційний суд Донецької області у складі:

головуюча суддя Зубова Л.М. судді Будулуца М. С., Курило В.П. секретар Степаненко І.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку « УкрСиббанк»» (далі - Банк) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми

з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського міського суду від 17 лютого 2009 року.

Вислухавши доповідача, пояснення відповідачів, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, представника Банку - ОСОБА_6, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд,

встановив:

 Рішенням Кіровського міського суду від 17 лютого 2009 року позов був задоволений, з чим не погодився ОСОБА_2, у апеляційній скарзі просив про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема, зазначив, що суд не врахував, що на вимогу Банку, визначену у п. 4.8 кредитного договору (а.с. 9), при придбанні автомобіля він уклав з визначеною Банку страховою компанією договір страхування на придбаний за кредитні кошти автомобіль, вигодонабувачем по якому зазначений Банк, але 12.12.2006 року автомобіль викрадений, що є страховим випадком, зобов’язання по якому виконує страхова компанія, що, на думку відповідача виключає його відповідальність по кредитному договору.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ч. 1 п) 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 1054, 1052, 651 ч. 2, 553, 534, 559 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. У разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому, якщо інше не встановлено договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо Договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Згідно ст. 578 ЦК України в силу застави кредитор (заставо держатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 985 ч. 2 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодо набувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно ст. 511 ЦК України зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно ст. 527, 528 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.

Згідно ст. 528 ЦК виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Розрішаючи позов, суд 1 інстанції на вимогу Банку стягнув солідарно заборгованість з позичальника та його поручителя за кредитним договором і договором поруки, одначе суд не звернув уваги на те, що п. 4.8 договору про надання споживчого кредиту для придбання транспортного засобу від 22.08.2006 року (а..с9) передбачено обов’язок боржника застрахувати на користь Банку у визначеній Банку страховій компанії автотранспортний засіб, придбаний за рахунок банківського кредиту, п.5.9 цього договору у випадку настання страхового випадку за договором позики Банк набуває право вимоги до страховика та / або предметом застави стає право вимоги до стаховика відповідно до чинного законодавства, а згідно договору страхування від 22.08.2006 року (а.с. 48), укладеного між боржником Банку ОСОБА_2 та ЗАТ страхова компанія «Український страховий альянс» на автомобіль, вигодо набувачем зазначений позивач у справі - Банк. Ці обставини підтвердили сторони у судовому засіданні. За умовами договору страхування ОСОБА_2 здійснив страхування вказаного транспортного засобу у ЗАТ « Український страховий альянс» на повну вартість автомобіля 46500 грн., вигодонабувачем за яким зазначений Банк, але автомобіль був викрадений, тому за договором страхування відповідна страхова сума повинна бути сплачена на користь. вигодо набувача.

Оскільки за договором страхування боржник - страхувальник на вимогу Банку, визначену у договорі кредитування, визначив Банк особою для одержання страхової суми (вигодо набувачем) у разі настання страхового випадку з автомобілем, стосовно якого укладено договір застави в порядку забезпечення виконання договору надання споживчого кредиту, та позивач посилався, що вказані обставини є підставою для звільнення його від оплати заборгованості по кредитному договору, але вказані обставини залишились поза увагою суду 1 інстанції, хоча у засіданні апеляційного суду ці факти визнані сторонами у справі, та зазначені обставини мають правсь значення проте, але суд 1 інстанції розрішив спір без обговорення питання про залучення у справу страхової компанії, прав та обов’язків якої стосується рішення, то апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати, справу направити на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись ст. ст. 303 ч. 1, 311 ч. 1п)4 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Кіровського міського суду від 17 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення