Судове рішення #10315470

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1201 /2009р.

Головуючий по 1 інстанції Харченко Л. Г.

Категорія: 30, 34

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Ювшина В.І.

суддів Сіренка Ю.В, Скіця М. І.

при секретарі Кияниченко Л.С.

з участю адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

встановила:

У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в обгрунтування своїх вимог зазначаючи, що 08 листопада 2007 року близько 06.30 год. по вул. Пролетарська, на виїзді з пров. Пролетарського в с. Голов»ятино Смілянського району Черкаської області сталася ДТП, в ході якої відповідач, керуючи власним автомобілем УАЗ 3151, д.н.з. НОМЕР_1, виїхав з другорядної дороги на головну, не надав переваги в русі та допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген-Пассат, д.н.з. НОМЕР_2 під його керуванням.

Оскільки зіткнення транспортних засобів сталося з вини відповідача, 06 грудня 2007 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП відповідно до постанови Смілянського міськрайонного суду.

Внаслідок ДТП належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно акту дослідження спеціаліста - товарознавствця № 613 від 22 листопада 2007 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 12 489 грн. 24 коп.

Крім матеріальних збитків йому було завдано і моральних страждань.

Просив стягнути з відповідача завдані ним збитки в сумі 12 489 грн. 24 коп. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а також всі понесені ним судові витрати в сумі 804 грн. 89 коп.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 6244 грн. 50 коп., та судові витрати по справі в сумі 802 грн., а всього 7047 грн.

ОСОБА_3 на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідовідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, що з»явилися, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів приходить до висновку про звідзилення скарги по наступних підставах:

Згідно ст. 213 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вимогам.

З огляду на підстави заявленого позову - статті 1166, 1187, 1188 ЦК - встановленню судом підлягали такі юридичні факти, як наявність шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, винної поведінки одного чи обох володільців цих джерел та причинного зв’язку між шкодою і їх (чи його) протиправною поведінкою.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови "Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92 p. N 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з роз’ясненням, викладеними в абз. 2 п. 3 та абз. 2 п. 4 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, питання про відповідальність за шкоду, заподіяну джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 1166 ЦК України: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним; за наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; за наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; за відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.

З матеріалів справи вбачається і встановлено судами першої і апеляційної інстанції, що в дорожній обстановці, що склалася водії ОСОБА_4. і ОСОБА_3 мали можливість одночасного проїзду перехрестя при умові дотримання ними вимог ПДР України, на чому наголошується і у висновку комплексної судової автотехнічної транспортної трасологічної експертизи № 385-АТ / 405-ТТ від 06 серпня 2008 року (а.с. 43-45), що в причинному зв»язку з розвитком механізму ДТП, з технічної точки зору, знаходяться невідповідність дій водія автомобіля УАЗ 3151, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам п.п. 10.1, 16.12 Правил дорожнього руху України та невідповідність дій водія автомобіля «Фольксваген - Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вимогам п. 11.2 Правил дорожнього руху України.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд дав належну оцінку діям кожного з учасників ДТП, а відповідно і сторін по справі.

Установивши наявність вини обох водіїв у скоєнні ДТП, суд правомірно застосував положення ч. 1 ст. 1188 ЦК до спірних правовідносин, встановив та зазначив у рішенні ступень вини кожного із володільців автомобілів, у зв’язку з чим визначив розмір відшкодування шкоди у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, і обгрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням ступеня вини кожного з володільців транспортних засобів.

На думку колегії суддів, при винесенні рішення, суд першої інстанції вірно врахував всі обставини справи, встановив відповідні правовідносини, дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення та виніс правильне по суті і справедливе рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація