АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1181 2009р.
Головуючий по 1 інстанції Романенко В.А.
Категорія: 51
Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М. І.
УХВАЛА
Іменем України
15 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого Ювшина В.І.
Суддів Скіця М. І., Сіренка Ю.В.
При секретарі Кияниченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області про стягнення суми премії і відшкодування моральної шкоди та скасування наказу роботодавця, -
встановила:
В червні 2008 року ОСОБА_3 Р звернувся до суду з позовом до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області про стягнення суми премії за березень 2008 року і відшкодування моральної шкоди та скасування наказу роботодавця, посилаючись на те, що він з червня 2001 року працює головним спеціалістом відділу медико-соціальних послуг управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області.
В його функціональні обов’язки входить участь в роботі медико-соціальних експертних комісій з питань експертизи випадків виробничих травм та професійних захворювань.
За матеріалами, які були подані до обласної комісії медико-соціальної експертизи № З, в тому числі і акту Ф.Н-1 від 04 жовтня 2007 року про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом, було оглянуто 29 січня 2008 року ОСОБА_4. При цьому їй була встановлена II група інвалідності та 65 відсотків стійкої втрати професійної працездатності.
В числі 4-х спеціалістів виписку з акту огляду потерпілої МСЕК підписав і він.
Акт розслідування нещасного випадку на виробництві від 04 жовтня 2007 року, що стався з ОСОБА_4, визнаний чинним за рішенням Ватутінського міського суду від 29 січня 2008 року. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2008 року.
Незважаючи на наявність судових рішень по даному факту начальником управління виконавчої дирекції Фонду у Черкаській області наказом № 20 від 27 березня 2008 року він був позбавлений премії за березень місяць на 50 % зважаючи, що станом на день видачі наказу, тобто 27 березня 2008 року було відомо про наявність вищезазначених судових рішень.
Крім того він наказом № 47 від 01 липня 2008 року виконувача обов’язків начальника управління фонду був попереджений «за належне виконання посадових обов’язків під час засідання комісії МСЕ, в тому числі і під час встановлення відсотків втрати працездатності гр. ОСОБА_5 на підставі акта за ф. П-4, який не підписали всі члени комісії».
Також вважає, що безпідставне звинувачення його з боку керівництва призвело до психологічного стресу та гіпертонічного кризу, що підтверджено довідкою станції швидкої допомоги від 19 травня 2008 року і вказаний наказ направлено у всі відділення Фонду області та озвучено на селекторній нараді, що є явним приниженням його ділової професійної репутації, : зв’язку з чим йому нанесено моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн.
Просив суд визнати накази № 20 від 27 березня 2008 року та № 47 від 01 липня 2008 року незаконними та скасувати їх і стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано наказ начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області № 47 від 1 липня 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у скасуванні наказу № 20 від 27 березня 2008 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву також і у частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000 грмвень.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про відхилення скарги по наступних підставах:
Згідно ст. 213 ЦПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення загалом відповідає зазначеним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для видачі наказу начальником управління Фонду № 20 від 27 березня 2008 року «Про стан виконавчої дисципліни» (а.с. 51-52), зокрема послугувала доповідна начальника відділу медико - соціальних послуг Хорунжої Л.І. від 24.03.2008 р. (а.с. 49-50), котра висловила пропозицію за неналежне виконання посадових обов»язків зменшити розмір премії за березень 2008 року головному спеціалісту відділу ОСОБА_3
Частиною 1 статті 21 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 p. N 13, під час вирішення спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
Згідно п. 4.1 р. IV «Положення про умови оплати та стимулювання праці працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженого постановою правління Фонду № 12 від 24.02.2004 р. з наступними змінами і доповненнями преміювання працівників виконавчої дирекції фонду та її робочих органів здійснюється з метою посилення матеріальної зацікавленості у своєчасному і сумлінному виконанні посадових обов»язків, підвищення якості виконуваної роботи та рівня відповідальності за доручену ділянку роботи і здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи фонду.
Згідно п. 4.5 вищезазначного положення за несвоєчасне чи неналежне виконання показників преміювання, розмір премії працівникам може бути зменшений. Працівники можуть бути позбавлені премії на 100 відсотків на підставі доповідної записки керівника підрозділу.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог і зокрема відмовляючи у задоволенні вимог про скасування наказу начальника управління Фонду в частині зменшення розміру премії за березень 2008 року ОСОБА_3, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що під час засідання МСЕК, що відбулось 29 січня 2008 року, він, не будучи членом даної комісії однак приймаючи в її засіданні як представник Фонду, завчасно не перевірив правильність та повноту заповнення документів і документи стосовно ОСОБА_7 були складені з грубим порушенням п. 82 «Порядку розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджених постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004 р. та п. 14 «Положення про медико - соціальну експертизу» затвердженого постановою КМУ № 83 від 22.02.1992 р. Також було враховано, що під час встановлення відсотків втрати працездатності ОСОБА_5 ОСОБА_3 підписав акт при наявності окремої думки членів комісії.
Тобто за формальний підхід і неналежне виконання своїх посадових, начальником управління Фонду, що діяв в межах своєї компетенції, обгрунтовано було зменшено розмір премії на 50 %.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди враховуючи, що у відповідності з положеннями ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання апелянта на необ»єктивність і необгрунтованість наказу № 20 від 27 березня 2008 року «Про стан виконавчої дисципліни» в частині зменшення розміру премії за березень 2008 року головному спеціалісту відділу Лук»яненку М. Р. не обгрунтовані на матеріалах справи, були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм дана належна правова оцінка, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.
Застосування судом першої інстанції при вирішенні спору норм цивільного законодавства, зокрема ст. ст. 23, 1167 ЦК України, які є загальними нормами при наявності спеціальної норми тобто ст. 237-1 КЗпП України, на суть ухваленого рішення не впливає і не дає підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права.
Інші доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду не спростовують, оскільки грунтуються на невірному трактуванні апелянтом наведених правових норм.
На думку колегії суддів, при винесенні рішення, суд вірно врахував всі обставини справи, встановив відповідні правовідносини, дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення та виніс правильне по суті і справедливе рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, обгрунтоване наявними в справі доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і носять суб"єктивний характер та не мають в собі підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області про стягнення премії та моральної шкоди та скасування наказу роботодавця залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.