Справа № 22Ц-2707/09

Головуючий в суді І інстанції Ковальчук Л.М.

Доповідач Сліпченко О.І.

УХВАЛА

19 червня 2009 року суддя апеляційного суду Київської області Сліпченко О.І., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2009 року у справі за позовом правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району, ОСОБА_6, треті особи: Перша Київська обласна державна нотаріальна контора, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, за позовом ОСОБА_2 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району, Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району № 120 від 24 квітня 1992 року та про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку,

встановив:

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2009 року позовну заяву правонаступника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району, ОСОБА_6, треті особи: Перша Київська обласна державна нотаріальна контора, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, за позовом ОСОБА_2 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району, Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про визнання свідоцтва на спадщину за заповітом недійсним, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району № 120 від 24 квітня 1992 року та про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку залишено без розгляду.

На вказану ухвалу суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, яка оформлена без дотримання вимог ст. 295 ЦПК України.

Зокрема, апеляційна скарга не містить посилань на те, в чому полягає незаконність і необгрунтованість оскаржуваної ухвали (неповнота чи неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці).

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не викладено чіткого клопотання до апеляційного суду щодо його дій відносно оскаржуваної ухвали суду за наслідками розгляду скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 травня 2009 року ОСОБА_2 надано строк для усунення вказаних недоліків до 12 червня 2009 року.

Станом на 19 червня 2009 року вказані недоліки не усунуто.

З повідомлення про вручення поштового відправлення № 698373 вбачається, що копію вказаної ухвали судді Січкарем B.C. отримано 22 травня 2009 року, проте у визначений строк недоліки апеляційної скарги не виправлено.

За таких обставин, відповідно до ст. ст. 297, 121 ЦПК України, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 297, 121 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 березня 2009 року вважати неподаною та повернути.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.