УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Широкової Л.В.

суддів Худякова А.М.

Товянської О.В.

при секретарі судового

засідання Порохня М. М.

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства закритого типу „Житомирська хутрова фабрика" (далі - АТЗТ „Житомирська хутрова фабрика") про зобов’язання до укладення окремого договору купівлі-продажу, -

встановила:

У грудні 2007 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, просив зобов’язати АТЗТ „Житомирська хутрова фабрика" передати у власність (продати) будівлю прохідної та магазину, літ. „П" площею 23, 4 м шляхом укладення окремого договору купівлі-продажу даної нерухомості. На обгрунтування позову ОСОБА_4 зазначав, що 13 вересня 2006 р. між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу приміщень. Відповідно до п.5.2.6 даного договору він з відповідачем домовився про те, що 13 вересня 2007 р. відповідач зобов’язується передати у власність (продати) йому будівлю прохідної та магазину, літ. „П", площею 23, 4 м2, про, що буде укладено та нотаріально посвідчено окремий договір купівлі-продажу даної нерухомості. В порушення умов п.5.2.6 даного договору відповідач відмовляється виконати взяті на себе зобов’язання.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено, зобов’язано АТЗТ „Житомирська хутрова фабрика" передати (продати) у власність ОСОБА_4 будівлю прохідної та магазину, літ. „П", площею 23, 4 м2 шляхом укладеного окремого договору купівлі-продажу даної нерухомості у відповідності до умов п.5.2.6 договору купівлі-продажу приміщень від 13 вересня 2006 p., укладеного між АТЗТ „Житомирська хутрова фабрика" та ОСОБА_4

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_3 просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушенням норм процесуального

Справа № 22ц-1405/09 Головуючий в суді 1-ї інстанції Драч Ю.І.

Категорія 57

Доповідач Широкова Л.В.

права. ОСОБА_3 посилається на те, що справу розглянуто у його відсутності, так як він не був стороною по справі, проте при ухваленні оскаржуваного рішення суд вирішив питання про його права та обов’язки.

ОСОБА_3 вважає, що ухваленим рішенням порушено його права орендаря (наймача) вищевказаного приміщення, оскільки на підставі ч.2 ст. 777 ЦК України він має переважне право перед іншими особами на його придбання.

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2006 р. між АТЗТ „Житомирська хутрова фабрика" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежилого приміщення № 18, за яким АТЗТ „Житомирська хутрова фабрика" передала, а ОСОБА_3 прийняв у тимчасове платне користування спірне нежиле приміщення прохідної та магазину літ. "П" загальною площею 23, 4 м2, яке знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. І.Гонти, 16. Даний договір укладений строком на 35 місяців до 01 серпня 2009 р. (а.с. 112-113).

Відповідно до ч.2 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її’ придбання.

Отже, суд першої інстанції, розглядаючи справу у відсутності ОСОБА_3С, порушив принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачений ст. Н ЦПК України, позбавив його можливості давати пояснення, заявляти клопотання, подавати докази. Таке є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.