УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц /1373 Головуючий у 1-й інстанції Гришковець А.Л.
Категорія 37
Доповідач Зарицька Г. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2009 року м. Житомир
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Зарицької Г. В.
суддів: Балашкевича С. В., Омельчука М. І. з участю секретаря Войтюк В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку на прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_1 3вернувся з позовом до ОСОБА_4 та просив продовжити йому строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за ним право власності на спадкове майно, що складається з пайового внеску в Овруцькому житлово-будівельному кооперативі № 1 в сумі 1750 грн. Посилався на те, що після смерті матері відкрилася спадщина на 3500 грн. пайового внеску у вищевказаному кооперативі. Спадщину прийняв його батько ОСОБА_6. Крім батька спадкоємцем першої черги являється він. Однак, з поважних причин він пропустив строк для прийняття спадщини. Зокрема, у період прийняття спадщини проходив службу в Радянській Армії за межами України і був позбавлений можливості подати в нотконтору заяву про прийняття спадщини. Батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року не бажав визнати за ним право на половину спадкового майна. Після смерті батька спадщину отримала його друга дружина ОСОБА_2 -відповідачка по справі.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Апелянт посилається на те, що суд не дав належної оцінки доказам, проігнорував покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і прийшов до неправильного висновку.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 550 ЦК України (в ред. 1963 p.) строк для прийняття ‘ спадщини, встановлений ст. 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску поважними.
Як видно з матеріалів справи (а.с. З), мати позивача, ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після її смерті спадщину прийняв батько позивача, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 4, 5).
В порушення ч.2 ст. 27 ЦПК України, для підтвердження своїх вимог, доказів про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивач суду не надав.
Із копії військового білета (а.с. 131) видно, що в період строку для прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_5, (з 09.06.1989 р. по 09.12.1989 р.) позивач проходив службу в Збройних Силах СРСР на посаді начальника хімічної служби відділення батальйону і мав можливість звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Посилання апелянта на те, що відповідачка чинила йому перешкоди у прийнятті спадщини після смерті матері, колегія суддів до уваги не бере, оскільки доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав.
У своїй позовній заяві про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно (а.с. 114) ОСОБА_1 3азначав, що його батько з відповідачкою по справі, ОСОБА_2, одружився лише 1 грудня 1990 року, тобто через рік після закінчення строку для прийняття спадщини.
Будь-які дії щодо перешкоджання у прийнятті спадщини поза цим строком (строком для прийняття спадщини) не мають правового значення для вирішення цієї справи по суті.
Суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи та ухвалив по суті правильне рішення.
Колегія суддів вважає, що підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 20 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.