Справа № 22ц-1509/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Божок С.К.

Категорія Доповідач Мережко М.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Хопти С.Ф.

Суддів - Мережко М.В., Коцюрби О.П.

При секретарі - Приходько Л.Г.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 13 січня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Мультисервіс» , підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, 3-я особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пашинська В.В., приватне підприємство «Міла» , комунальне підприємство Вишгородське бюро технічної інвентаризації, ЗАТ « Приватбанк» в особі Печерської філії про визнання прилюдний торгів недійсними.

встановила:

У липні 2008 р. позивач звернувся в суд з зазначеним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 січня 2009 р. позовна заява залишена без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником ПП « Комук», звернувся до суду з позовом до ТОВ « Мультисервіс» , підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, які є юридичними особами.

Згідно акту про проведені прилюдні торги від 01 жовтня 2007 року , боржником є ПП « Комук» , а не фізична особа позивач, яку зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_1

Закон України « Про виконавче провадження» визначає умови та порядок виконання, зокрема, рішень судів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку . Сторонами у виконавчому провадженні є стягувані і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання , брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи , міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії ( бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими вказаним Законом.

Боржник зобов»язаний у строк, встановлений державним виконавцем , надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банках та фінансових установах, своєчасно з»являтися за викликом державного виконавця, письмово повідомляти державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно з розділом У11 ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням , дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушені їх права чи свободи.

В разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов»язує державного виконавця або іншу посадову особу державної ви конаючої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Боржник своїх обов»язків не виконував і своїми правами не скористався в процесі виконання судового рішення по відкритому 28 липня 2004 року виконавчому провадженню за виконавчим написом нотаріуса. Дій виконавчої служби в передбаченому законом порядку боржник не оскаржував, а ОСОБА_1 який є власником ПП «Комук», пред»явив позов до виконавчої служби та покупця автогаражу з публічних торгів про визнання недійсними публічних торгів, що не передбачено законодавством, яке регулює примусове виконання судових рішень.

У ЦПК України та Законі України « Про виконавче провадження « відсутні правові норми , які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними , як і відсутні зазначення умов визнання їх такими , а містяться лише норми визнання публічних торгів такими , що не відбулися.

Крім того, ч.2 ст. 388 ЦК України гарантує особам, які купили майно у порядку, встановленому для виконання судових рішень, захист їхніх прав від можливої віндикації, а боржники не є стороною в таких правовідносинах.

За правилами ст.1 ГПК України підприємства, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підвідомчість справ господарським судам визначена ст. 12 ГПК України, визначення підвідомчості здійснюється за характером спірних відносин , і за змістом якої спори за участю юридичних осіб і громадян , які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в тому числі спори, яки виникають при укладенні, зміні , розірванні і виконання господарських договорів з інших підстав , відносяться до компетенції господарського суду.

Оскільки суд неправильно витлумачив норми матеріального права й застосував закон, який не поширюється на встановлені правовідносини , крім того невірно застосував норми процесуального права , оскільки п.3 ч.1 ст.. 205 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі у разі якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, а не залишення позову без розгляду, то ухвала постановлена судом не може вважатися законною та обгрунтованою , підлягає скасуванню , з постановою ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 13 січня 2009 р. -скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.