Судове рішення #10313111

Справа № 22ц1541

Головуючий в суді 1 ін ст. Бабич

Категорія 37

Доповідач Микитюк

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Старовойта Г. С.,

Омельчука М. І. при секретарі Сапінській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4

Валентинівни про визнання права власності на домоволодіння

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 15 квітня 2009 року,

встановила:

В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на домоволодіння № АДРЕСА_1. В обгрунтування позову зазначила, що дане домоволодіння придбане 24 червня 1992 року під час перебування в шлюбі з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Договір купівлі-продажу складений на ім’я ОСОБА_5 Для купівлі будинку ОСОБА_5 отримав позику, яку виплатила позивачка після його смерті. Після смерті чоловіка позивачка постійно проживала в будинку, до нотаріальної контори для оформлення спадщини не зверталась. Правовою підставою своїх вимог ОСОБА_2 вказала ст. 392 ЦК України. Під час розгляду справи представник позивачки уточнив підстави позову і просив визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння як на майно колгоспного двору (а.с. 71-74).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 15 квітня 2009 року в позові відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 21 лютого 1992 року збори уповноважених членів колгоспу імені Кірова с. Озадівка прийняли рішення про зняття з балансу і продаж сім’ї ОСОБА_5 жилого будинку по АДРЕСА_2 20 травня 1992 року засідання правління колгоспу імені Кірова с. Озадівка прийняло рішення про виділення ОСОБА_5 позики в сумі 40000 крб. для покупки жилого будинку.

ОСОБА_2 перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 з 03 грудня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року - день смерті останнього. 24 червня 1992 року між колгоспом імені Кірова с Озадівка Бердичівського району(продавцем) та ОСОБА_5 (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями № АДРЕСА_1, продаж вчинено за 39909, 93 крб.

Позика в розмірі 400000 крб. була сплачена ОСОБА_2 в листопаді-грудні 1992 року.

Після смерті чоловіка ОСОБА_2 проживала в будинку АДРЕСА_1, до нотаріальної контори для прийняття спадщини не зверталась. 31 жовтня 1992 року до Бердичівської державної нотаріальної контори і заявами про прийняття спадщини звернулись діти ОСОБА_5 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених ОСОБА_2 вимог. Висновок суду про те, що спірний будинок не є власністю колгоспного двору, відповідає обставинам справи. В зв’язку з набуттям чинності з 15 квітня 1991 року Закону України „Про власність" припинила існування така організаційна форма сімейно-трудового об’єднання громадян-членів колгоспу як колгоспний двір та така форма сумісної власності як власність колгоспного двору.

Стаття 392 ЦК України закріплює право особи на звернення до суду із позовом про визнання права власності на майно, але не визначає правових підстав для визнання такого права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 придбаний подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_2 під час дії Закону України „Про власність" і є його спільною сумісною власністю, договір купівлі-продажу чинний і ніким не оспорений. Із заявою про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_2 до суду не зверталась.

Рішення постановлено із дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Залишити без змін рішення Бердичівського міськрайонного суду від 15 квітня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація