УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1555 Головуючий в суді 1-ї інстанції Кочетов Л. Г.

Категорія 27

Доповідач Балашкевич С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Балашкевича С. В. суддів: Зарицької Г. В., Павицької Т.М. при секретарі Никончук О.О. з участю представника заявника

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2009 року в справі за заявою відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Житомирі про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

13 травня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України») звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2009 року у прийнятті вказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» просить ухвалу судді скасувати й передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб, шляхом видачі судового наказу, що є одночасно судовим рішенням та виконавчим документом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 100 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя виходив з того, з матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається спір про право, проте на -порушення вимог статті 210 ЦПК не зазначив мотивів, з яких суд дійшов такого висновку.

Пунктом 1 частини 1 статті 96 ЦПК визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

З матеріалів заяви ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу судового наказу вбачається, що вимога заявника грунтуються на кредитному договорі та договорі поруки, вчинених у письмовій формі, до заяви доданий розрахунок заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин підстав для відмови у видачі судового наказу у судді не було.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити.

Ухвалу судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2009 року скасувати й передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.