Справа № 2-883/10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м        У к р а ї н и

19 липня 2010 року                      Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: судді                                                  Сірої Г.І.,

за участі секретаря                                          Сергієнко Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевці справу за позовною заявою ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації про визнання дій незаконними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої допомоги на оздоровлення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і, уточнивши свої вимоги, просить:

- визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати йому   щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі меншому, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, незаконними, як такі, що порушують права ОСОБА_1   у сфері соціального забезпечення.

- зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити йому (з урахуванням раніше виплаченої) недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1  мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» від 28.02.1991  року, щорічна допомога на оздоровлення особам, віднесеним до другої категорії виплачується в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат.

У травні 2010 року він звернувся з письмовою заявою до управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації з вимогою виплатити йому допомогу на оздоровлення за 2007 - 2009 роки, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат.

На заяву він отримав письмову відповідь від відповідача в якій було вказано, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується йому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562. При цьому йому роз’яснено, що відповідно до ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» роз’яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Саме виходячи з положень зазначеної статті, виплати і проводяться в порядку, визначеному вказаними постановами Кабінету Міністрів України. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки вони не відповідають діючому законодавству, яке регулює дані питання.

Дію ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік було зупинено п.30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року.

Ст.28 п.11 Закону Україну «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року ( справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» .

Рішенням Конституційного Суду  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення  п.11 ст.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінетом Міністрів проводиться роз’яснення саме порядку застосування цього Закону. При цьому Кабінету Міністрів не надано право встановлювати розмір виплат.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щорічної допомоги здійснюється виходячи з мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати.

Йому було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 100  грн. – 10.08.2007р., за 2008 рік в сумі 100, 00 грн. – 11.06.2008 року, за 2009 рік в сумі 100, 00 грн. – 07.10.2009 року.

Відповідно до положень Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік», «Про державний бюджет України на 2009 рік»  установлено з 1 липня  2007 року розмір мінімальної заробітної плати 440  грн., з 1 квітня  2008 року - 525  грн.,  з 1 жовтня  2009 року – 650  грн. Так, виходячи з розрахунку п’яти  мінімальних заробітних плат на момент виплати та розміру виплаченої допомоги, йому недоплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, зокрема: в 2007 році — 2100 грн. (440х5-100), в 2008 році — 2525 грн. (525х5-100), в 2009 році — 3150 грн. (650х5-100).

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» просить задовольнити його позовні вимоги.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в суд не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач також, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, надавши до суду письмові заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без участі представника .

Зі змісту письмового заперечення  (а.с. 12 ) вбачається що позовні вимоги ними не визнаються. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2  категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі – п’яти  мінімальних заробітніх плат;

Ст. 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Такий порядок і було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з вищезазначеною Постановою регламентований розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2  категорії становить 100,00  грн.

Згідно зі ст.63 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зі змінами від 28.12.2007 р. (в редакції від 01.01.08р.) щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

На даний час відсутні інші нормативні документи, які передбачають виплату допомоги в іншому розмірі, крім передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 для відповідної категорії осіб.  

Конституцією України визначено, що будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються Законом України „Про державний бюджет України". Відповідно до пункту 2 статті 4 Бюджетного кодексу України визначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно — правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону «Про Державний бюджет України». Таким чином норми, які вводяться Законом «Про Державний бюджет» діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.  

На підставі викладеного вище, вважають, що дії управління праці та соціального захисту Кролевецької райдержадміністрації є такими, що відповідають чинному законодавству України, тому просять відмовити позивачу у задоволенні даного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

По справі встановлено, що ОСОБА_1  є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та належить до другої  категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначені обставини вбачаються з копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи НОМЕР_1 від 14.05.1992 року, виданого Сумською обласною державною адміністрацією (а.с. 6 ) та не заперечуються відповідачем.

Відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2  категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі – п’яти  мінімальних заробітних плат

При цьому відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплата щорічної допомоги  на оздоровлення здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати.

Однак, як вбачається з позову та довідки, наданої відповідачем (а.с. 18)   ОСОБА_1  було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 100  грн. – 10.08.2007р., за  2008 рік в сумі 100, 00 грн. – 11.06.2008 року, за 2009 рік в сумі 100, 00 грн. – 07.10.2009 року, згідно з порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На заяву позивача до управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації з вимогою виплатити йому допомогу на оздоровлення, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат він отримав письмову відповідь (а.с. 8 ) в якій було вказано, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується йому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562.

П.11 ст.28 Закону Україну «Про Державний бюджет України на 2008 рік  та внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення  п.11 ст.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до положень ст.76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  «Про державний бюджет України на 2008 рік», «Про державний бюджет України на 2009 рік»  установлено з 1 липня  2007 року розмір мінімальної заробітної плати 440  грн., з 1 квітня  2008 року - 525  грн.,  з 1 жовтня  2009 року – 650  грн.  За ці роки йому щорічно виплачена допомога у розмірі 100 грн., що є набагато менше від п’яти  мінімальних заробітних плат за відповідні роки. Так, виходячи з розрахунку п’яти  мінімальних заробітних плат на момент виплати, йому недоплачено щорічну допомогу на оздоровлення:

в 2007 році — 2100 грн. (440х5-100), в 2008 році — 2525 грн. (525х5-100), в 2009 році — 3150 грн. (650х5-100) . Всього за ці роки недоплачено допомогу в розмірі 7775  грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1  про в изнання незаконними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2  категорії, щорічної допомоги на оздоровлення за 2007- 2009 роки у розмірі меншому, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2  категорії (з урахуванням раніше виплаченої) недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007-2009 роки у розмірі встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

При винесенні постанови судом також враховується, що посилання відповідача на те, що обчислення щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснювалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, - є необґрунтованими, а тому не можуть бути прийнятими до уваги при винесенні постанови, оскільки на період, за який пред’явлені позовні вимоги, ця постанова суперечить положенням ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тому не може бути застосована за нормою ч.4 ст.8 ЦПК України, якою визначено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

При цьому, слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінетом Міністрів України проводиться роз’яснення саме порядку застосування цього Закону. При цьому Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розмір виплат.

Крім цього, згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права. Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

З урахуванням вищевикладеного відповідно до ст.ст.75, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року, ст.ст.48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст.ст.  8, 11, 57, 60,  88, 209, 215, 218  ЦПК України ,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1   щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі меншому, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, незаконними, як такі, що порушують права ОСОБА_1   у сфері соціального забезпечення.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1   (з урахуванням раніше виплаченої) недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації в дохід держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Кролевецьком райсуді в розмірі 37 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295  ЦПК України.

Суддя