Справа № 22ц-1579/09 Головуючий у суді 1 інстанції: Петешенкова М.Ю.
Категорія 20 Доповідач: Перцова В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Глущенко Н.Г.
Суддів: Гокова П.В., Перцової В.А.
При секретарі: Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просять скасувати рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 грудня 2008 року, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 і стягнуто на її користь з ОСОБА_4 12 625 грн. та судові витрати.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачі посилаються на те, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права і дійсним обставинам справи відносно причин, з яких не було укладено договір купівлі-продажу квартири.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 12 листопада 2007 року сторони домовились про продаж ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 березня 2002 року, у зв'язку з чим позивачка передала дружині власника ОСОБА_4 2 500 доларів США, про отримання яких остання дала розписку.
Але, в подальшому договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладено не було.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що районний суд, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що передана позивачкою сума повинна бути їй повернута, як аванс, і, керуючись ст. 570 ЦК України, стягнув на її користь з ОСОБА_4 зазначену суму у гривневому еквіваленті.
Доводи в апеляційній скарзі відповідачів про неправильне застосування судом норм матеріального права та те, що передана позивачкою сума була завдатком і, так як договір купівлі-продажу квартири не був укладений з її вини, ця сума не підлягає поверненню їй, є необгрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 546 і ст. 570 ЦК України, завдатком, який є одним із видів забезпечення зобов'язання, є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, а в даному випадку ніякого договору в установленому законом порядку між сторонами укладено не було.
Згідно ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважаться авансом.
Рішення суду відповідає зазначеним вимогам норм матеріального права і встановленим судом обставинам справи.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідачів відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 8 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.