КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2007 № 8/476
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
- позивача: не з’явився,
- відповідача: Волкова В.А. (дов. від 03.01.07),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бритиш Моторс Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.01.2007
у справі № 8/476
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бритиш Моторс Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Автоекспо"
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
(у справі оголошувалася перерва з 18.04.07 до 27.04.07)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бритиш Моторс Україна” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Автоекспо” (далі-відповідач) про зобов’язання відповідача передати позивачеві виставковий стенд, виготовлений на підставі договору підряду від 25.04.05 № 05.207.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.01.07 у позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв’язку з неповним з’ясуванням місцевим судом фактичних обставин, що мають значення для справи, а також порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів, викладених позивачем, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 28.04.07 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) розгляд справи продовжено.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення – ухвали суду від 20.06.07(за № 217059). Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки, на думку колегії суддів, в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.
У додаткових письмових поясненнях на апеляційну скаргу від 20.08.07 відповідач зазначив, що ним було вчинено всіх необхідних дій для того, щоб повідомити позивача про виконання робіт другого етапу договору № 05.207, а саме, двічі на різні адреси товариства направлялися відповідні повідомлення про його завершення. Неотримання позивачем повідомлень від відповідача не може свідчити про їх ненаправлення. Про зміну адреси (якщо така мала місце) позивач відповідача не повідомляв, та не звертався з проханням надсилати листи на іншу поштову адресу.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
25.04.05 між сторонами було укладено договір підряду № 05.207 (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого відповідач (підрядник) зобов’язався із свого матеріалу і своїми засобами виконати роботи з виготовлення, монтажу та демонтажу виставкового стенду, а позивач (замовник) прийняти та оплатити належно виконані роботи.
Згідно п.1.2. договору монтаж та демонтаж виставкового стенду здійснюється на виставковій площі розміром 100 кв.м., розташованої у виставковому павільйоні № 12 Національного виставкового центру за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова,1.
Загальна вартість робіт за договором складає 73950 грн.
Відповідно до п. 2.2 договору замовник (позивач) до 10.05.05 сплачує підряднику (відповідачеві) попередню плату у сумі 51765 грн., а решту суми (22185 грн.) – протягом 10-ти календарних днів з дати підписання сторонами Акту здачі-приймання повного обсягу виконаних робіт.
Пунктами 3.2, 3.2.1, 3.2.2 договору встановлено, що виконання робіт за цим договором здійснюється у два етапи. Перший: виготовлення та монтаж виставкового стенду до 16.00 год. 22.05.05 з урахуванням часу, необхідного для розміщення на ньому виставкових моделей автомобілів замовника, другий: роботи з демонтажу виставкового стенду і передача його замовнику до 20.00 год. 30.05.05.
06.05.05 позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачеві 51765 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.05.05 № 433. Решта суми (22185 грн.) була стягнута з позивача в судовому порядку, про що свідчить наявна в матеріалах справи належним чином засвідченою копією рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.05 у справі № 45/240, яке набрало законної сили.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення п.3.2.2 договору, ч.2 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) не передав йому виставковий стенд.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.08.05 у справі № 45/240, яке набрало законної сили, встановлено, що ТОВ “Бритиш Моторс Україна” не направляло свого представника в місце знаходження виставкового стенду для його отримання. Отже, мало місце прострочення щодо прийняття виставкового стенду з боку ТОВ “Бритиш Моторс Україна”.
З урахуванням викладеного факт прострочення прийняття саме ТОВ “Бритиш Моторс Україна” виставкового стенду у відповідності до п. 3.2.2 договору встановлений, та не потребує доведення знову.
Згідно п.3.4 договору по фактичному завершенню кожного етапу робіт відповідач (підрядник) повідомляє про це позивача (замовника).
Колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача, що останній двічі надсилав позивачеві повідомлення про завершення 2-ого етапу робіт за договором (цінними листами з описом вкладення від 01.06.05 та від 21.06.05). Належним чином засвідчені копія фінансового чеку від 21.06.05 № 0819, опису вкладення поштового відправлення від 21.06.05 та копії конвертів про направлення на адресу позивача листів 01.06.05, 21.06.05 містяться в матеріалах справи. Оригінали конвертів з довідками відділення “Укрпошта” про причини повернення поштової кореспонденції були надані відповідачем для огляду в судовому засіданні.
Твердження позивача у скарзі про те, що доказом належного виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань є документ, який підтверджує факт доставки поштової кореспонденції на адресу позивача, а не відправлення колегія суддів вважає помилковим, оскільки неотримання позивачем поштової кореспонденції не може свідчити про не належне виконання відповідачем (підрядником) п.3.4 договору.
Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач виконав свої зобов’язання за договором, повідомивши позивача про фактичне завершення 2-го етапу робіт. Позивач, в свою чергу, не звертався до відповідача з проханням повернути виставковий стенд.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду 1-ої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.07 у справі № 8/476 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бритиш Моторс Україна” – без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
10.09.07 (відправлено)