ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.2010  року                                                            Справа № 7/94

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                                   Бойченка К.І.

                                                     Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                                Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                          повноважний представник не прибув,

від відповідача                               повноважний представник не прибув,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                      „Торгова фірма „Співдружність”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                  15.06.2010

у справі                                          № 7/94  

                                                     (суддя –Лісовицький Є.А.)

за позовом                                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                      „Торгова фірма „Співдружність”, м. Луганськ                                          

до  відповідача                                   Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ

про                                                   стягнення 7049 грн. 81 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 01.07.2010

ВСТАНОВИВ:

         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” (далі –ТОВ „ТФ „Співдружність”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (далі –ПП ОСОБА_4.) 2057 грн. 76 коп. заборгованості за поставлений товар, 3992 грн. 05 коп. 2% від вартості товару за прострочення оплати його вартості за кожен день прострочення та 1000 грн. збитків.    

          Рішенням місцевого господарського суду від 15.06.2010 відмовлено у задоволенні позову. Судові витрати покладені на позивача.

          Відмова у задоволенні позову мотивована недоведеністю позивачем факту отримання товару відповідачем або його повноважним представником. Посилання позивача на накладну від 04.12.2009 № СД-0035917 у підтвердження виконання ним своїх зобов’язань щодо належної поставки товару судом першої інстанції не прийняті до уваги у зв’язку з тим, що підпис на вказаній накладній суттєво відрізняється від підпису відповідача, що вчинений на договорі купівлі-продажу від 04.12.2009 № 971.

         Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

         З висновком суду першої інстанції стосовно  недоведеності факту отримання товару відповідачем скаржник не погоджується та у підтвердження посилається на прийняття товару продавцем торгової точки відповідача, який здійснив підпис на накладній від 04.12.2009 № СД-0035917 та поставив штамп ПП ОСОБА_4 з її ідентифікаційним кодом.

         Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не наданий, що згідно з положеннями ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду справи.

         Право на участь представників у судовому засіданні сторонами не використано, хоча про  час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджено відповідними відмітками на ухвалі про відкладення розгляду справи від 13.07.2010 та повідомленнями про вручення поштових відправлень.

         Судова колегія вважає можливим розгляд справи без участі представників сторін.

           Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.         

         Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

         За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Підставами  виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договір     (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

         Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

         Позовні вимоги ТОВ „ТФ „Співдружність” ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов’язань по оплаті вартості товару, поставленого відповідно до угоди сторін за договором купівлі-продажу товарів від 04.12.2009 № 971 (далі –договір купівлі-продажу)  на загальну суму 2057 грн. 76 коп.

         Згідно з положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         За умовами вказаного договору купівлі-продажу відповідач прийняв на себе зобов’язання по оплаті вартості отриманого від позивача товару не пізніше 5-ти банківських днів з моменту отримання  товарів (п. 1 договору).

         Згідно п. 1.2 договору купівлі-продажу товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем з моменту підписання прибуткової накладної.

         Вантажоотримувачем за накладною від 04.12.2009 № СД-0035917 вказано ОСОБА_4, проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, підпис про прийняття товару за даною накладною здійснено невідомою особою. Довіреність на одержання цією особою товару від імені ОСОБА_4 за змістом накладної від 04.12.2009 № СД-0035917 не вказана та до матеріалів справи не надана.

         Доводи апелянта стосовно одержання товару продавцем торгової точки, який має відповідні повноваження від ОСОБА_4 не доведені належним чином відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Доповідна записка водія –експедитора ОСОБА_7 на ім’я директора  ТОВ „ТФ „Співдружність” від 05.12.2009 про прийняття товару за вказаною накладною продавцем торгової точки суду першої інстанції позивачем не була надана, обґрунтування неможливості надання цієї доповідної записки позивачем не надано, що виключає можливість прийняття вказаної доповідної записки як доказу судом апеляційної інстанції враховуючи вимоги ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

         На підставі викладеного судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам діючого законодавства та обставинам справи.

Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1  ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” на рішення господарського суду Луганської області від 15.06.2010 по справі № 7/94  залишити без задоволення.

           2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.06.2010 по справі № 7/94    залишити без змін.

         Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      Т.Ф.Парамонова