справа № 22-6790 головуючий у 1-й інстанції: Яценко Н.О.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва, Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови неправомірною та зобов’язання провести перерахунки та виплату пенсії
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва
на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.03.2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2008 року по листопад 2009 року включно із розрахунку десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та 100 відсотків прожиткового мінімуму за шкоду, заподіяну здоров’ю, з урахуванням попередніх виплат. В іншій частині позовних вимог відмолено.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва просить скасувати постанову і відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заявлених ним вимог. Апелянт посилається на те, що розмір пенсій, право на які має позивач, визначався на підставі чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», постанов Кабінету Міністрів України. Виплата таких пенсій фінансується за рахунок державного бюджету. Встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком не може вважатись розрахунковою величиною для визначення розміру пенсії позивача.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленої у справі постанови в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановив суд і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в результаті захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, з 27.02.2001 року його визнано інвалідом І групи безстроково, він одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Вказані обставини визнаються відповідачем і ним не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи (а. с. 10, 11).
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими десяти мінімальних пенсій за віком.
Згідно із ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам І групи – у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 вказаного Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розрахунок пенсій позивачу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва проводило виходячи із постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836, від 3 січня 2002 року № 1, від 28.05.2008 року №530 та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України, при цьому правильно керувався тим, що внесені в цей Закон зміни визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року і 22.05.2008 року.
Судом зроблено правильний висновок, що постановою Кабінету Міністрів України не може бути звуженого зміст і обсяг прав встановлений Законом, оскільки він має вищу юридичну силу по відношенню до постанови.
Надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав цих осіб, встановлених Законом.
Тому, доводи апелянта про неправильне застосування судом норм матеріального права підлягають відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва відхилити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.03.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: