Справа № 2а-1132/10
І інстанція
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
Головуючого судді Кравченко В.Є.,
При секретарі – Бойко І.В., за участю представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача Бітєйкіна І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду Україні в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання неправомірними дій УПФ України в Нахімовському районі м. Севастополя та зобов’язання вчинити дії по перерахунку розміру пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_3, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, в якому просить визнати неправомірним застосування відповідачем обмеження ( застосування показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік замість показника середньої заробітної плати за 2008 рік, встановлений законом) при перерахунку пенсії за її заявою від 14.10.2009 року за 2009 рік у відповідності з вимогами частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок її пенсії з 01 жовтня 2009 року згідно з вимогами частини 2 ст.5 і частини 2 ст.40 цього Закону.
Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя позовні вимоги не визнає. У запереченнях (вих. № 5498/11 від 11.06.2010) зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у нормах чинного законодавства зі спірних питань існує правова колізія, яка має бути врегульована на законодавчому рівні. Однак, до теперішнього часу Верховною Радою України відповідних законів не приймалось, в зв’язку з чим з метою недопущення зниження досягнутого в попередні роки рівня пенсійного забезпечення в 2009 перерахунки пенсій проводяться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік (тобто 1197,91 грн.). Крім того, додатково вказує, що перерахунки пенсій на території України всім пенсіонерам проводяться з використанням уніфікованого програмного забезпечення, яким також передбачено застосування показника середньої заробітної плати – 1197,91 грн.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 наполягав на задоволенні заявленого позову, представник відповідача заперечував проти його вимог у повному обсязі.
Провадження за адміністративним позовом відкрито 04 березня 2010 року, розгляд справи відбувався у порядку КАС України.
Судом встановлені наступні обставини адміністративної справи.
14 жовтня 2009 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії у порядку, встановленому абз. 2 ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон), надав відповідачу всі необхідні документи.
Відповідачем за наслідком розгляду заяви ОСОБА_3, здійснено перерахунок пенсії за віком у зв'язку зі змінами заробітку й виробничого стажу, тому що після призначення пенсії за віком позивач продовжує працювати й сплачувати страхові внески до Пенсійного фонд України та з моменту призначення пенсії пройшло 24 місяця.
Перерахунок пенсії з 01.10.2009 року відповідач оформив розпорядженням № 154390 від 04.01.2010 р., яке листом від 05.01.2010 року за вих. № 833-0/89/06 було спрямовано на адресу позивача та одержано ОСОБА_3 12.01.2010 р.
Як вбачається з цього розпорядження датою останнього перерахунку пенсії зазначена – 10.10.2007 року, позивачу призначена пенсія з 01.10.2009 року у розмірі 1455,80 грн., з 01.11.2009р. й у подальшому – у розмірі 1461,89 грн. При перерахунку пенсії Управління ПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя у якості вихідних даних про середній заробіток за рік, який передує перерахунку, застосував показник про середній заробіток за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., в той час, коли рік, який передує перерахунку є 2008 та розмір середнього заробітку за 2008 рік по Україні склав 1573,99 грн.
Не погодившись з таким перерахунком пенсії позивач звернулась до відповідача з заявою, у якій просила зробити перерахунок пенсії із застосуванням показника середнього заробітку по Україні за 2008 рік.
Однак, У листі № 742-0/12333/06 від 10.12.2009 р. відповідач свої дії з вищевказаного перерахунку обґрунтував тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, які були внесені в статті 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у частині визначення показника заробітної плати й порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо поновлення дії зазначених норм у попередній редакції не приймалися. У зв'язку із цим перерахунки пенсій провадяться відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»», з метою недопущення «зниження досягнутого у попередні роки рівня пенсійного забезпечення у 2009 році» та існування «правової колізії» за цим питанням.
З такою позицією органу пенсійного фонду суд погодитися не може, оскільки вона не ґрунтується на чинному законодавстві України, а також не відповідає і підпункту третьому пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якого: «За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.».
Задовольняючи заявлений адміністративний позов суд також виходив з загальних підстав адміністративного судочинства та норм спеціального пенсійного законодавства.
Відповідно до ст.ст.26,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Стаття 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Частиною 4 статті 45 цього Закону встановлена можливість перерахунку призначеної пенсії.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України .
Згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону використовується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів.
Статтею 1 Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою.
Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави
Відповідно до ст. 21 Конституції України, зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати щомісячної пенсіїу встановленому законом розмірі та порядку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді і вирішенні адміністративній справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч.1,2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Аналізуючи сукупність встановлених обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання пенсії у встановленому законом розмірі основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порядку ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів та їх нормативно-правового обґрунтування стосовно здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.), відповідачем не надано, інші доводи відповідача не можуть бути підставою для здійснення перерахунку з порушенням норм діючого законодавства.
За таких обставин, виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, слід зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій та прийнятого ним рішення, оскільки судом достовірно встановлено, що він діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Отже позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, в зв’язку з чим підлягають задоволенню.
В зв’язку зі складністю справи повний текст постанови виготовлений 21 червня 2010 року.
Керуючись статтями 11, 69-72, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати неправомірним дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо обмеження при перерахунку розміру пенсії за 2009 рік за заявою ОСОБА_3 від 14.10.2009, яке виразилось у застосуванні показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2008 рік, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 за її заявою від 14.10.2009 року у відповідності з вимогами частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 жовтня 2009 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення терміну подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не була подана. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього терміну.
Згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Нахімовського
районного суду м. Севастополя Кравченко В.Є.