Судове рішення #10311524

            справа № 22-6624                                                                          головуючий у 1-й інстанції: Волкова С.Я.

           категорія:                                                                                                                      доповідач: Наумчук М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Наумчука М.І.

 суддів: Олійник А.С., Головачова Я.В.

при секретарі Голубенко О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення, за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним, усунення перешкод в користуванні проїздом, визнання незаконним та скасування рішення

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2010 року в задоволенні позовів ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_3, ставиться питання про скасування рішення і закриття провадження у справі. Апелянт вказує на те, що заявлені позивачами вимоги підлягали розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Таке підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010 року.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1, ОСОБА_3 просив залишити позов останнього в частині вимог до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні проїздом без розгляду та підтримав апеляційну скаргу щодо скасування рішення і закриття провадження у справі в іншій частині з наведених в ній підстав.

Представник Київської міської ради, представник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.

Оскільки позивачу надане право на подання заяви про залишення позову (окремих самостійних вимог) без розгляду і в суді апеляційної інстанції (ст. ст. 207, 304, 310 ЦПК України), то колегія суддів задовольняє подану ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 заяву про залишення без розгляду позову останнього в частині вимог до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні проїздом, в зв’язку з чим скасовує рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2010 року в частині вирішення зазначених вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у ній відкрите за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (а с. 3-8, 22).

В якості третьої особи із самостійними вимогами у справу вступив ОСОБА_3, який пред’явив позов до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним, усунення перешкод в користуванні проїздом (а. с. 51-54, 66).

В процесі розгляду справи ОСОБА_1, ОСОБА_3 доповнили позовні вимоги і заявили самостійну вимогу про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 16.10.2008 року №545/545 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» та навели обставини в її обґрунтування і така вимога, оформлена окремою позовною заявою, про прийнята судом до розгляду (а. с. 77-79, 86).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них;

3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Вимога про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 16.10.2008 року №545/545 «Про передачу громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки при вирішенні питання про надання у користування земельної ділянки рада діяла як суб’єкт владних повноважень і спір ОСОБА_1, ОСОБА_3 із таким суб’єктом є публічно-правовим, він пов’язаний з оскарженням  рішення суб’єкта владних повановажень.

Закон, який би передбачав можливість розгляду таких вимог в порядку цивільного судочинства, відсутній (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Про те, що на вказані спори поширюється юрисдикція адміністративних судів зазначено і в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (справа №1-6/2010 01 квітня 2010 року №10-рп/2010).

Оскільки це рішення є саме тлумаченням положень окремих норм Конституції і кодексів України, то та обставина, що воно ухвалене після прийняття до провадження суду позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 16.10.2008 року №545/545 і розгляду справи по суті, значення не має.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення в частині вирішення вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення і закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205, 310 ЦПК України, в зв’язку з тим, що такі вимоги підлягають розгляду в адміністративному суді, а не в порядку цивільного судочинства.

Що ж стосується вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним укладеного між останніми договору оренди земельної ділянки, то вони підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Тому, погодитись з посиланням апелянта на необхідність закриття провадження у справі і в цій частині неможливо.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності оскаржуваного рішення по суті вирішення спору про визнання недійсним договору оренди.

Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, і дають можливість апеляційному суду вийти за межі доводів апеляційної скарги, що передбачено ч. 3 ст. 303 ЦПК України, не встановлено.

Визнання договору недійсним обґрунтовувалось незаконністю рішення Київської міської ради від 16.10.2008 року №545/545 про надання земельної ділянки в оренду.

Зазначене рішення є чинним.

Колегія суддів в межах вирішення спору про визнання недійсним договору не може перевіряти законність цього рішення, оскільки, як зазначено, позов про визнання незаконним такого рішення має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з викладеного, з урахуванням частково скасування рішення, подана апеляційна скарга задовольняється частково.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 310, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

    Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2010 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні проїздом скасувати, позов ОСОБА_3 в цій частині залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2010 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

    В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

                                             головуючий:

                                                         судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація