донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

05.09.2007 р.                                                                          справа №35/25

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Старовойтової  Г.Я.

суддів

Величко  Н.Л. , Запорощенка  М.Д.

За участю   представників сторін:

від позивача:

Переяслівська Ю.А. –провідний спеціаліст-юрисконсульт, за дов. №01/13-3943 від 06.07.2006р.

від відповідача:

Гагач С.Я. –представник, за дов. №б/н від 18.08.2007р., Дядик Т.П. –директор, протокол №01 від 14.03.2002р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок”, м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від	25.06.2007 р.

у справі

№35/25  ( головуючий суддя Мальцев М.Ю., судді: Донець О.Є., Чернота Л.Ф. )

за позовом:

Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк

до відповідача:

товариства з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок”, м.Донецьк

про	зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний стан

                                ВСТАНОВИВ:

                                                                      

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2007 р. у справі                №35/25 (головуючий суддя Мальцев М.Ю., судді: Донець О.Є., Чернота Л.Ф.) задоволені позовні вимоги Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до товариства з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок”, м.Донецьк.

Зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок”, м.Донецьк, повернути Виконавчому комітету Донецької міської ради, м. Донецьк, земельну ділянку загальною площею 0,1350 га, розташовану по вул. Артема, 46а у Ворошиловському районі м.Донецька, та привести її у належний стан за рахунок відповідача шляхом знесення самовільно збудованих об’єктів та кафе з літнім майданчиком .

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок”, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального права.

Скаржник посилається на ст. 321 Цивільного кодексу України, згідно якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Також скаржник посилається на ст. 33 Закону України „Про оренду землі” та ст. 2.1. договору оренди від 18.12.2003р., згідно яких по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. Відповідач зазначає, що він неодноразово звертався з заявами на виділення даної земельної ділянки, що підтверджується заявками від 12.04.2005р. та від 09.06.2006р. Відповідач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач зазначає, що надання дозволу на будівництво – це складна,  регламентована чинним законодавством України процедура, за порушення якої встановлена відповідальність, ствердження відповідача про наявність у нього такого дозволу, а також про те, що розпорядження міської ради №41/2 від 22.07.1997р. чи рішення виконкому №623/11 від 15.12.2002р. слід вважати дозволом на будівництво грубо суперечать принципам законодавства.

Позивач стверджує, що виконком не надавав дозволу на будівництво капітального об’єкту, а відвів земельну ділянку виключно для розміщення тимчасового некапітального павільйону. Також позивач зазначає, що товариство у встановленому законом порядку було повідомлено про відсутність намірів орендодавця продовжити строк дії договору оренди. Просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2007 р.   відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про судоустрій України»№ 3018-ІІІ від 07.02.2002 р. для розгляду апеляційної скарги у справі №35/25 була призначена інша колегія суддів.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Згідно з договором купівлі-продажу від 06.02.1996р. приватне підприємство „Фрекен Бок” придбало у комерційно-торгової асоціації „Справа всіх” кафе павільонного типу, розташоване по вул. Артема, 46а.

На підставі розпорядження Донецького міського голови №41/2 від 22.07.1997р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та приватним підприємством „Фрекен Бок” було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 09.09.1997р. строком до 22.07.2002р. для розміщення кафе, літнього майданчика та кіоску по пр. Садовому згідно паспорту

Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 15.12.2002р. №623/11  товариству з обмеженою відповідальністю “Фрекен Бок” було надано земельну ділянку площею 0,1350 га  для розміщення існуючого кафе з літнім майданчиком строком на один рік по вул. Артема, 46а в Ворошиловському районі. Згідно п. 4 цього рішення по закінченню цього строку ТОВ „Фрекен Бок” зобов’язано звільнити земельну ділянку та здати її комісії Ворошиловської районної Ради.

На підставі вишенаведеного рішення між виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок” (Орендар) було укладено договір оренди земельної від 31.03.2003р. ділянки площею 0,1350 га, що знаходиться за адресою: вул. Артема, 46 а.

Згідно п. 2.1. договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003р. договір укладений на термін до 18.12.2003р. По закінченні терміну договору Орендар має переважне право на  поновлення  договору на новий термін при умові, що він письмово повідомить про це не пізніше, ніж за три місяці до його закінчення.

Згідно п. 4.2.2. Договору Орендар зобов’язаний у належному стані повернути Орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди в тижневий термін згідно акту прийому-передачі.

Позивач направив на адресу відповідача лист №01/12-5801 від 28.09.2006р., в якому зазначив, що оскільки договір оренди  земельної ділянки не укладено, відповідач не має права користуватися земельною ділянкою.

Також позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення №01/12-318 від 16.01.2007р., в якому зазначив, що поновлення договору оренди на новий строк є неможливим, факт надіслання листа-повідомлення підтверджується квитанцією та  повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, звернувся з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок”, м.Донецьк, про зобов’язання ТОВ „Фрекен Бок”, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1350, розташовану по вул. Артема, 46а, у Ворошиловському районі м.Донецька та привести її у придатний стан за рахунок відповідача.

Заявою від 20.03.2007р. позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, уточнив позовні вимоги та просив господарський суд зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок” повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1350, розташовану по вул. Артема, 46а, у Ворошиловському районі м.Донецька та привести її у належний стан за рахунок відповідача.

У додаткових поясненнях та клопотанні позивач уточнив позовні вимоги та просив господарський суд зобов’язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1350 га, розташовану по вул. Артема, 46а у Ворошиловському районі м.Донецька, та привести її у належний стан за рахунок відповідача шляхом знесення самовільно збудованих об’єктів та кафе з літнім майданчиком.

Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги позивача.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі №35/25 від 25.06.2007р. відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про оренду землі” №161-ХІV від 06.10.1998р. у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення №01/12-318 від 16.01.2007р., в якому зазначив, що поновлення договору оренди на новий строк є неможливим, факт надіслання листа-повідомлення підтверджується квитанцією та  повідомленням про вручення поштового відправлення.

Виконавчий комітет міської ради, як особу, уповноважену здійснювати права власника щодо земель державної та колективної власності, у законний спосіб не може бути примушено до поновлення договору оренди.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про оренду землі” орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування та забудову територій” №1699-ІІІ від 20.04.2000р. фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не має належного дозволу, а також належно затвердженого проекту, які передбачені законодавством, на будівництво об'єкта містобудування, розташованого за адресою: вул. Артема, 46а в Ворошиловському районі м.Донецька.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач здійснив самовільну капітальну забудову спірної земельної ділянки в порушення вимог чинного законодавства України.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст. 417 Цивільного кодексу України у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача  повернути позивачу земельну ділянку загальною площею 0,1350 га, розташовану по вул. Артема, 46а у Ворошиловському району м. Донецька, та привести її у належний стан за рахунок відповідача шляхом знесення самовільно збудованих об’єктів та кафе з літнім майданчиком є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку, що позивач довів та обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги                 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі”, Закону України „Про планування та забудову територій”, ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись  ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського  суду, -                                                                                    

                                                    П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Фрекен Бок”, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2007р. у справі №35/25 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.06.2007р. у справі №35/25  (головуючий суддя Мальцев М.Ю., судді: Донець О.Є., Чернота Л.Ф. ) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою представників сторін в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 10.09.2007р.

Головуючий          Г.Я.  Старовойтова

Судді:          Н.Л.  Величко

          М.Д.  Запорощенко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          2. ДАГС