справа № 22-5518 головуючий у 1-й інстанції: Сушко Л.П.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1, Приватного підприємства «П.В.Д. Консалтинг» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 серпня 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.08.2009 року позов ТОВ «Український промисловий банк» задоволено. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства «П.В.Д. Консалтинг» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укрпромбанк» заборгованість в сумі 241568 грн. 63 коп. та 1730 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд. Вказує, що вона не змогла з’явитись в судове засідання 11.08.2009 року в зв’язку із хворобою. Оскільки вона не з’явилась в судове засідання, то по суті спору могло бути ухвалене лише заочне рішення, для оскарження якого встановлено інший порядок. При визначенні сум заборгованості на час ухвалення рішення не були враховані сплачені відповідачем позивачу на виконання зобов’язання кошти. Їй, як поручителю, в порядку, встановленому договором поруки, не направлялась вимога та документи про необхідність виконання зобов’язання в зв’язку з його невиконанням позичальником. Направлений позивачем з цього приводу лист не може вважатись такою вимогою, визначений в ньому строк сплати боргу на момент подання позову не сплив. Попереднє та інші судові засідання проводились без участі Приватного підприємства «П.В.Д. Консалтинг», яке не було належним чином повідомлене про день і місце слухання справи.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ТОВ «Український промисловий банк» заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цих межах з врахуванням положень ч. 3 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04.08.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ПП «П.В.Д. Консалтинг» було укладено договір № 62/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (а. с. 11-18). Згідно його умов банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в сумі 240800 грн., а останній зобов’язаний погашати надані кошти, здійснювати плату за них та комісію.
В забезпечення виконання вказаного зобов’язання між ТОВ «Укрпромбанк» і ОСОБА_1 04.08.2008 року був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов’язувався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов’язань по договору на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (а. с. 24).
Свої зобов’язання по договору на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії ПП «П.В.Д. Консалтинг» належним чином не виконувало, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 15.07.2009 року складав 241568 грн. 63 коп.
Вказані обставини ніким не оспорюються.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про необхідність стягнення з ОСОБА_1, як солідарного боржника, вказаної заборгованості відповідно до положень ст. ст. 543, 553, 554 ЦК України та умов договору поруки.
Доводи апелянта про те, що вона не повинна відповідати за невиконання ПП «П.В.Д. Консалтинг» зобов’язання в зв’язку з тим, що їй не направлялась вимога та документи про необхідність виконання зобов’язання в зв’язку з його невиконанням позичальником, а визначений позивачем в листі строк сплати боргу на час подання позову не настав, підлягають відхиленню.
Вимога з пропозицією про погашення виниклого у ПП «П.В.Д. Консалтинг» боргу була направлена ОСОБА_1, що підтверджується долученими до справи листом-повідомленням від 27.01.2009 року (а. с. 45-46).
Їй було відомо про існування заборгованості підприємства ще й тому, що вона є його засновником і одночасно займала посаду директора ПП «П.В.Д. Консалтинг», в силу цього була обізнана про стан виконання останнім своїх зобов’язань (а. с. 37).
Умовами договору поруки передбачено, що кредитор мав направити, а не вручити, письмову вимогу до поручителя і такий обов’язок ним виконано. Згідно договору заборгованість підлягала сплаті кредитором протягом 5 робочих днів з дня надіслання вимоги (п. 6 договору).
На час подання позову вказаний термін сплинув, а на момент ухвалення рішення і 30 денний строк, на протязі якого позивач пропонував перерахувати кошти добровільно.
З урахуванням викладеного відсутні підстави для висновку, що у ОСОБА_1, як солідарного боржника, не виникло обов’язку перед кредитором по виконанню зобов’язання за яке вона поручилась.
Оскільки в рішенні суду вказано про розмір заборгованості, яка виникла перед кредитором станом на 15.07.2009 року і саме за станом на вказаний день за рішенням суду з відповідачів стягнуті кошти, то та обставина, що в ньому не враховані перераховані кредитору грошові суми після 15.07.2009 року не може свідчити про незаконність оскаржуваного рішення і тягти за собою його скасування.
Відповідач неодноразово з різних причин не з’являлась в судове засідання, внаслідок чого розгляд справи відкладався. Тому, при черговій неявці ОСОБА_1, яка була повідомлена про судове засідання, яке мало відбутись 11.08.2009 року (а. с. 99), суд міг проводити розгляд справи в цей день без її участі незалежно від причин неявки.
Посилання апелянта на порушення її прав тим, що судом ухвалене рішення в загальному порядку, а не заочне, безпідставні.
Цим ОСОБА_1 не була позбавлена прав на оскарження рішення і обсяг її цивільних процесуальних прав не обмежився.
Тому, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення в цій частині відсутні.
Що ж стосується вирішення судом вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до Приватного підприємства «П.В.Д. Консалтинг», то погодитись з рішенням в цій частині неможливо.
Як вбачається з матеріалів справи, договір № 62/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії укладено між ТОВ «Укрпромбанк» та ПП «П.В.Д. Консалтинг», - тобто між двома юридичними особами.
Спір з приводу виконання цього договору між вказаними особами, відповідно до положень ст. ст. 1, 12 ГПК України, підвідомчий господарським судам.
При прийнятті до провадження суду позову до ПП «П.В.Д. Консалтинг», ОСОБА_1 не було враховано, що об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, не допускається, якщо інше не встановлено законом.
Закон, який би передбачав можливість об’єднання вимог, що були предметом розгляду і одна з яких мала вирішуватись в порядку цивільного судочинства, а інша в порядку господарського судочинства, відсутній.
Тому, колегія суддів, з врахуванням положень ч. 3 ст. 303 ЦПК України, приходить до висновку про необхідність скасування рішення в частині вирішення вимог ТОВ «Український промисловий банк» до Приватного підприємства «П.В.Д. Консалтинг» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором і закриття провадження у справі в цій частині.
Оскільки провадження у справі щодо вимог до ПП «П.В.Д. Консалтинг» закривається, то доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення цього підприємства про день і місце судового засідання правового значення не мають і не підлягають перевірці.
З врахуванням того, що рішення суду першої інстанції в частині скасовується, подана апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 310, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.08.2009 року в частині вирішення вимог ТОВ «Український промисловий банк» до Приватного підприємства «П.В.Д. Консантинг» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: