ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.07.10 р.                                                                                    Справа № 10/1                               

Господарський суд Донецької області  у складі:

                           головуючого судді -  Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т.В.;

за участю представників:

                  від позивача  -  Ботвінова О.М. - довіреність;

                  від відповідача   –   не з’явилась;

                  третя  особа  1  ОСОБА_2 – не з’явився;

                  третя  особа   2   ОСОБА_3 –  не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом  Акціонерного  товариства  «Українська  пожежно-страхова  компанія» м.Київ  в  особі  Донецького  філії   Акціонерного  товариства  «Українська  пожежно-страхова  компанія» м.Донецьк,  

до  відповідача  Державного  підприємства  «Красноармійськвугілля»  м.Димитров,

про стягнення  суми  страхового  відшкодування  у  розмірі  23 638,93  грн., -

В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду звернувся позивач,   Акціонерне  товариство  «Українська  пожежно-страхова  компанія»  м.Київ  в  особі  Донецького  філії   Акціонерного  товариства  «Українська  пожежно-страхова  компанія»  м.Донецьк,  з  позовом  до  відповідача,   Державного  підприємства  «Красноармійськвугілля» м.Димитров, про  стягнення  про стягнення  страхового  відшкодування  у  розмірі  23 638,93  грн.

         В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається договір  добровільного страхування  наземного  транспорту  №  0068925  від  01.10.2008 р.,  довідку ВДАІ м.Донецька    № 9001  від  04.11.2008 р.,    страхові  акти  №  344  від  04.12.2008  р., №  344/1  від  30.12.2008  р., рахунки  фактури, платіжні  доручення № 576  від  30.12.2008 р.,  № 596  від  10.12.2008 р.,  постанову  Красноармійського  міського районного суду   Донецької  області  по  справі № 3-11622/2008  від  10.11.2008 р.  

Представник  відповідача    у  відзиві  на  позовну  заяву від  22.02.2010 р. проти  позовних  вимог  заперечував  у  повному  обсязі,  при  цьому  посилався  на  завищену  суму  матеріальної  шкоди;    звертав  увагу  суду  на  той  факт,  що  позивач  не  проводив  будь-якої  автотоварознавчої   експертизи,  а  також  вважає,  що запчастини  автотранспортного  засобу,  які  були  замінені,   підлягають  поверненню  відповідачу  (арк.45 том 1).

У  відзиві  на  позовну  заяву  № 4-208/р  від 01.04.2010 р.  відповідач  доповнив  свої  заперечення.  Вважає,  що  позивач  не  надав  оцінку  розміру  збитків,  не  залучив  аварійного  комісара,  чим  порушив  вимоги  статті  25  Закону  України  «Про  страхування».

Крім  того,  позивач  не  підтвердив  повноваження   членів  комісії, які  підписали  страхові  акти.

Звертає  увагу  суду  на  розбіжності,  які містяться   у  чеку ПН 360608705629  на  суму  6 602,96  грн.  та  наряді-замовлені  №  АВР -019997  від  25.12.2008 р.

Також  вважає,  що  відсутній  висновок  експерта  щодо  можливості або  відсутності  можливості по  відновленню  пошкоджених  деталей автомашини «PORSCHE  Cayenne”   та  можливості  їх  експлуатації  в  подальшому  (арк.72 том 1).

У  відзиві  на  позовну  заяву  № 4-308/к  від 05.05.2010 р.  відповідач   доповнив  свої  заперечення  та  вважає,  що  відповідно  до  статті  29  Закону  України  «Про  обов’язкове  страхування  цивільної  відповідальності  власників  наземних  транспортних  засобів»  відшкодуванню  підлягають  витрати  пов’язані  з  відновлювальним  ремонтом  транспортного  засобу  з  урахуванням  зносу,  розрахованого  в  порядку, встановленому  законодавством  та  інші  визначені  витрати  по  транспортуванню  транспортного  засобу. підтримав  свої  заперечення.

Крім  того,  вважає,  що  позивачем  також  були  порушені    вимоги  п.п.34.1,  34.2 статті  34  Закону  України  «Про  обов’язкове  страхування  цивільної  від повільності  власників  наземних  транспортних  засобів» (арк.107 том 1).

Також    у  відзиві  висловив   сумнів  щодо  походження    пошкоджень  автотранспортного  засобу  та  можливість  проведення  судової  експертизи   на  вирішення якої    поставити  питання  щодо  походження  пошкоджень  деталей  та  можливості пошкодженням    їх  за  наслідками   недбалого  зберігання  або  з  інших  причин.  

В  судовому  засіданні   05.07.2010 р.  суд  з’ясував  думку  відповідача  щодо доцільності  проведення  судової  експертизи  з  цього  питання. Представник  відповідача   просив  суд  не  вважати  це  клопотанням  про  призначення  експертизи  та  вирішення  зазначеного  питання  залишив  на  розсуд  суду  ( акр.21 том 2).

У  відзиві  на  позовну  заяву  № 4-180/р від  15.06.2010 р.  проти  позову  заперечував,  вважає,  що  відсутність  належної  компетенції  у  представника  позивача  ОСОБА_5  при  складанні  протоколу  огляду ТС  від   10.10.2008 р. призвело  до  того,  що  було  зроблено    безпідставний  висновок  про  необхідність  заміні    кришки багажника  і  заднього  бамперу, що  в  свою  чергу  збільшили  розмір  збитків  (арк.2 том 2).

В  судовому  засіданні  05.07.2007 р.  заявив,  що  з  цього  приводу  не  заявляє  клопотання  щодо  призначення  судової  експертизи  та  вирішення  цього  питання  залишає  на  розсуд  суду (арк.21 том 2).

Ухвалою  суду  від  26.012010 р.  до  участі  у  розгляді  справи  залучено  третю  особу  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору  на  боці   відповідача  гр.ОСОБА_2 (арк.33 том 1).

Третя  особо  гр.ОСОБА_2 -  у  судових  засіданнях    та  письмових  поясненнях  до  суду  від 25.05.2010 р.  підтвердив   факт  ДТП,  який  стався  07.10.2008 р.  за  участю  автомобіля  ГАЗ-31029  під  його  керуванням  та  автомобіля  «PORSCHE  Cayenne”  під  керуванням  ОСОБА_3,  але  вважає, що   зіткнення  автотранспортних  засобів   сталось  з  вини  обох  водіїв.  

В  судовому  засіданні  05.07.2010 р.  заявив,  що  документів,   які б  підтвердили  вину  водія  Парой  у  його  розпорядженні  не  має, на  проведенні  судової  експертизи  не  наполягає (арк.21 том 2).

          Крім  того,  вважає,  що  кришка  багажника    і  заднього  бампера  мала  бути  відновлена  та  не  потребувала    заміни,  але  на  проведенні  судової  експертизи  не  наполягав (арк132 том 1).

Ухвалою  суду  від  16.03.2010 р.  до  участі  у  розгляді  справи  залучено  третю  особу  яка  не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору на   стороні  позивача гр.ОСОБА_3

Представник третьої  особи  гр.ОСОБА_3  в  судовому  засіданні   01.04.2010 р.  та  у  письмових  поясненнях  до  суду  підтвердив факт  ДТП  07.10.2008 р.  з  вини  водія   ГАЗ 31029.

Крім  того,   підтвердив,  що   ОСОБА_3   є  власником  автомашини «PORSCHE  Cayenne”  та  на  підставі  договору  страхування   № 0068925  від 01.10.2008 р.  він  отримав  страхове  відшкодування  (арк.73-74 том 1).

           Ухвалою  суду  від  01.04.2010 р.  на  підставі  положень   статті  30  ГПК України  до  участі  у  розгляді  справи  були  залучені  ТОВ «Донбас-Мотор»,  ДП «НІКО Преміум Донецьк»  для  надання  пояснень,  які  стосуються  порядку  та  розміру  наданих  послуг  по  ремонту  автотранспортного  засобу  «PORSCHE  Cayenne».

            Представник  ТОВ «Донбас-Мотор»  в  судовому  засіданні  15.06.2010 р.  надав  усні  пояснення,  що    на  його  підприємстві  були  проведені  ремонтні  роботи по  заміні  пошкоджених   деталей  автомашини     «PORSCHE  Cayenne”,  яка  належала гр.ОСОБА_3,  вартість  робіт  склала  6 029,86  грн.

            В судовому  засіданні   05.05.2010 р.  представник  відповідача  заявив  клопотання  № 4-309  від  05.05.2010 р. про  залучення  до участі  у  розгляді  справи  посадової особи  позивача  ОСОБА_5,  який  складав  протокол  огляду  транспортного  засобу  «PORSCHE  Cayenne»,  для  встановлення  наявності  або  відсутності  компетенції  цієї  посадової  особи    стосовно  визначення  обсягу  та  характеру  пошкоджень,  які  зазнав  автотранспортний  засіб (арк.108)

           Розглянув  заявлене  клопотання,  суд  його  відхилив,  оскільки  відшкодування  матеріальних збитків  позивачем  здійснювалось  на  підставі  витрат  понесених  ОСОБА_3,  а  не  на  підставі  протоколу  огляду  транспортного  засобу  від  10.10.2008 р.  і  тому  наявність  або  відсутність  повноважень  ОСОБА_5 ніяким  чином  не  буде  впливати  на  понесені  витрати  гр.ОСОБА_3

          Представник  позивача  у наступних  судових  засіданнях  підтримав  позовні  вимоги  у  повному  обсязі,  надав  додаткові  обґрунтування  позовних вимог  від  05.05.2010 р. ,  20.07.2010 р.

         На  проведенні  будь-якої  з  експертиз   категорично  заперечував.  

         Відповідно  до  положень  статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України  термін  розгляду   справи   продовжувався  за  клопотанням  сторін.

           На  вимогу  суду до справи  надійшли  матеріали  адміністративної справи   Красноармійського міськрайсуду Донецької області   № 3-11622/08  стосовно гр.ОСОБА_2, які  досліджувались  при  розгляді  справи.

          В  останнє  судове  засідання   20.07.2010 р.  представник  відповідача  та  третьої  особи  не з’явились,  про  час  і місце слухання справи були належним чином повідомлені,  поважної причини неявки до суду не сповістили.

          Суд  вважає  наданих  до  справи  матеріалів  достатньо  для  прийнятті  рішення  по  суті  та  на підставі положень статті  75 Господарського процесуального кодексу України   розгляд  справи закінчено за відсутності  відповідача, третіх осіб,  рішення  прийнято за наявними  в справі  матеріалами.

     Розглянув матеріали справи, додатково представлені документі, заслухав пояснення представників  сторін,  оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до  висновку, що  позовні  вимоги   підлягають   задоволенню  з   наступних   підстав.

       Судом встановлено, що   01.10.2008 р.  між  позивачем   (страховик)   та   гр.ОСОБА_3  (страхувальник)  був  укладений  договір  добровільного страхування  наземного  транспорту  №  0068925  автотранспортного  засобу  «PORSCHE  Cayenne”,   номер кузова НОМЕР_1,  державний  номер  НОМЕР_3,  колір  сірий,  2008 року  випуску, із   страховою сумою  38 523, 28  грн.  (арк.8-9 том 1).

     Як  зазначено  у  Розділі 3  вказаного  договору  оплата  страхового   платежу  була  визначена  частками,  а  саме   до 01.10.2008 р.  – 9 995  грн.,  до  01.12.2008 р. – 14 264, 14  грн.,  до 01.03.2009 р.  – 14 264, 14  грн.

     Як вбачається з постанови  Красноармійського  місьрайсуду   Донецької  області  по  справі № 3-11622/2008  від  10.11.2008 р.,  а  також довідки ВДАІ м.Донецька № 9001  від  04.11.2008 р.    в  Ворошиловському  районі  м.Донецька   на  перехресті   вул.Артема  та пр.Мира  07.10.2008 р.   сталась  дорожньо  - транспортна  пригода  за  участю  автотранспортного  засобу  «PORSCHE  Cayenne”,  державний  номер  НОМЕР_3,  під  керуванням  ОСОБА_3   (третя  особа  по справі)   та  ГАЗ 31029 державний  номер  НОМЕР_2,  під управлінням ОСОБА_2 (третя  особа  по справі),  який  належить  відповідачу.

      У зв’язку настанням страхового випадку, Страховою компанією (позивач по справі), відповідно  до страхових  актів  №  344  від  04.12.2008  р.,  №  344/1  від  30.12.2008  р., платіжних  доручення  № 576  від  30.12.2008 р.,  № 596  від  10.12.2008 р.   було  сплачено  страхове відшкодування   у  розмірі  9 374,79  грн. ( арк.18  зворот,   58-59  том 1).

      Решта  суми  у  розмірі  14 264, 14  грн.  фактично  не  була  сплачена,  а  проведено  взаємозалік    страхового  платежу,  термін  сплати  якого  тривав  до  01.12.2008 р.

        Обґрунтовуючи   позовні  вимоги,  позивач  посилався  на  наявність  вини   водія  ГАЗ 31029 державний  номер  НОМЕР_2   ОСОБА_2   та   сплату  гр.ОСОБА_3  страхового   відшкодування

         Приймаючи рішення,  суд    враховує   наступне.

          Згідно з умовами  Договору  страхування  №   0068925    від   01.10.2008 р.   передбачені страхові випадки, одним з яких є ушкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, які відбулись під час руху застрахованого транспорту (арк.8-9  том 1).

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України цивільно-правова відповідальність за спричинення збитків (або нанесення шкоди) наступає внаслідок правопорушення, яке складається з чотирьох елементів: шкоди, протиправності поведінки, вини особи та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

З положень цієї статті вбачається, що настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди відбувається при скоєнні  правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний зв’язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного элемента складу правопорушення виключає настання  відповідальності,  передбаченої  цією статтею.

Відповідно  до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану  їхнім  працівником  під  час  виконання  ним  своїх  трудових  (службових)   обов’язків.  

         Як вже встановлено судом,  матеріалами   адміністративної    справи   та  постановою   Красноармійського  міського районного суду   Донецької  області  по  справі № 3-11622/2008  від  10.11.2008 р.   підтверджується,   що  07.10.2008 р.  сталась  ДТП  за участю  гр.  ОСОБА_3  та  ОСОБА_2  саме  з  вини  ОСОБА_2

Як  убачається  з  постанови   Красноармійського  міського районного суду   Донецької  області  по  справі № 3-11622/2008  від  10.11.2008 р.   ОСОБА_2   за порушення  Правил  дорожнього  руху  було  притягнуто  до  адміністративної  відповідальності  у  вигляді  штрафу  у  розмірі   68  грн.

Проти  вказаного  факту  не  заперечувала  жодна  із  сторін.

Третя  особа  ОСОБА_2  заперечуючи  проти  заявлених  позовних  вимог,  посилався  на  порушення  ОСОБА_3  Правил  дорожнього  руху,  але  в  той  же  час  на  проведення  судової  експертизи  не  наполягала.

Довідка ДАІ м.Донецька № 9001  від 04.11.2008 р. містить  відомості  про  порушення  водіями   ОСОБА_2  Правил  дорожнього  руху  України.

Протокол  Серії  ДО 899299  від 07.10.2008 р містить  опис  порушення,  яке  допустив  ОСОБА_2    та  висновок  щодо  притягнення  до  адміністративної  відповідальності.

Дослідив  матеріали  справи,  а  також  врахувавши  позицію  сторін  з  цього  приводу,   суд  приходить  до  висновку,  що  проведення  судової  експертизи  не  доцільне.  

Частиною  другою  статті 1166  Цивільного  кодексу  України  встановлено,  що  особа,  яка  завдала  шкоду,  звільняється  від  її  відшкодування,  якщо    вона  доведе,  що  шкода  завдана  не  з  її  вини.

      Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

     Згідно  до  статті  32  Господарського  процесуального  кодексу  України,  доказами  у  справі  є  будь-які  фактичні  дані,  на  підставі  яких  господарський  суд  у  визначеному   законодавством  порядку  встановлює  наявність  чи  відсутність  обставин,  на  яких  ґрунтуються   вимоги  і  заперечення  сторін.

      Положеннями  статті  36  цього ж  кодексу  передбачено,  що  письмовими  доказами  є  документи  і  матеріали,  які  містять  дані  про  обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  спору.

       Дослідив  матеріали  справив в їх  сукупності,  суд  приходить  до  висновку,  що  відповідач  та  третя  особа  не  довили    відсутності   вини  водія   ГАЗ   ГАЗ 31029 державний  номер  НОМЕР_2   ОСОБА_2

           Відповідно  до  довідки   Головного  управління  МВС  України  в  Донецькій  області   № 9/1536  від  16.02.2010 р.  автотранспортний  засіб  ГАЗ 31029 державний  номер  НОМЕР_2,    зареєстрований  за    ДП  «Красноармійсьвугілля»  (арк. 44  том 1).

Факт  трудових відносинах   між ОСОБА_2.  та  відповідачем  підтверджується   матеріалами  адміністративної  справи   № 3-11622/08.  та  не  заперечувався  відповідачем  у  судових  засіданнях.

       Положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

      Згідно положень ст. 27 Закону України „Про страхування”,  до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

        Відповідно  до Страхового  акту  №  344  від  04.12.2008  р. до  виплати   підлягало  19 166  грн. ( 22 233,93  грн. – 3 067, 14  грн. франшиза,  арк. 12 том 1)

        Відповідно  до Страхового  акту  №  344/1   від  30.12.2008  р. до  виплати   підлягало  4  472, 14  грн.   (арк. 13 том 1).

        Як  убачається платіжних  доручень № 576  від  30.12.2008 р.,  № 596  від  10.12.2008 р.  Страхувальник (третя  особа по справі) отримав  від  Страхової  компанії (позивач  по  справі)  страхове  відшкодування  у  розмірі  9 374,79  грн. (арк.58-59  том 1).

        Решта  суми  у  розмірі   14 264,  14  грн.  позивачем  не була  фактично  сплачена, як  зазначає  позивач   на  вказану  суму  було  проведено  взаємозалік  за  договором  страхування.

         Перевірив  доводи  позивача,  суд  встановив,  що  відповідно  до  статті  6  Закону  України  «Про  страхування»    загальні  умови  та  порядок  здійснення  добровільного  страхування  визначаються  Правилами  страхування,  що  встановлюються  страховиком  самостійно  відповідно  до  вимог  цього  Закону.

         Відповідно  до  статті  17  Закону  «Про  страхування»    Правила  страхування  розробляються  страховиком  для  кожного  виду  страхування  окремо  і  підлягають  реєстрації  в  Уповноваженому  органі  при  видачі  ліцензії  на  право  здійснення  відповідного  виду  страхування.

          Як  убачається  з    Правил  добровільного  страхування   позивача,   при  будь-яких  виплатах страхового  відшкодування   за  договорами,  страхові  платежі  за  якими  сплачується  частинами,   Страховик  вираховує  із  розміру суми    відшкодування  суму  несплачених  внесків. У  договорах  страхування  може  бути  передбачено  інший  порядок  врахування  несплачених  страхових  внесків  при  здійснені  виплат  страхового  відшкодування (п.12.14).

         Як  убачається  з  договору  добровільного страхування  наземного  транспорту  №  0068925  від  01.10.2008 р.,  сторони  не  встановлювали  будь-яких  інших  умов  відшкодування.

         Враховуючи  викладене, суд  вважає, що  дії позивача   по  зарахуванню  страхового  платежу  в  рахунок   суми  страхового  відшкодування  відповідають  Закону  «Про  страхування»    та   Правилам  добровільного  страхування,  оскільки  ДТП  сталась  07.10.2008 р.,  а   ОСОБА_3  в  термін  до    01.12.2008 р.  за  умовами  договору  зобов’язаний  був  внести  страховий  платіж  у  розмірі  14 264,  14  грн.

         Відповідно до  статті  22  Цивільного кодексу  України   збитками  є  доходи, які особа могла б реально  одержати  за звичайних обставин,  як  би її право не було порушено

         Таким  чином,  позивач  не отримав  страховий  платіж  від  ОСОБА_3  в  розмірі  14  264 ,14  грн.  та  поніс  збитки.

           Представник  відповідача,  заперечуючи  проти  розміру  страхового  відшкодування,  посилався  на  порушення  позивачем  вимог    п.п.34.1,  34.2 статті  34  Закону  України  «Про  обов’язкове  страхування  цивільної  від повільності  власників  наземних  транспортних  засобів»,  крім  того  вважає,  що  позивач  повинен  був  здійснити  відшкодування  витрат,  пов’язаних   з    відновлювальним   ремонтом  транспортного  засобу  з  урахуванням  зносу.

          Перевірив  доводи  відповідача,   суд  вважає  їх  юридично  неспроможними  з  наступних  підстав.

         З  матеріалів  справи  убачається,  що  між  позивачем  та  ОСОБА_3  був  укладений  договір  добровільного  страхування   наземного транспортного  засобу,  умови  та  порядок виконання  якого  регламентуються  Законом  України  «Про  страхування»,  а  не  Законом  України  «Про  обов’язкове  страхування  цивільної  від повільності  власників  наземних  транспортних  засобів», оскільки  між  позивачем  та  ОСОБА_3  не  укладався  договір  обов’язково  страхування цивільно-правової  відповідальності  транспортного  засобу.

         Також  суд  не приймає  до  уваги  заперечення  відповідача,  щодо  можливості  здійснення  відновлювального  ремонту    пошкоджених  деталей  транспортного  засобу,   оскільки  це  не  підтверджується  матеріалами  справи.

         Що  стосується  заперечень  відповідача  про  відсутність  повноважень по  ліцензуванню  та  членів  комісії,  які  підписували  страхові  акти,  суд  вважає  що  вони  спростовуються  додатковими  матеріалами,  які  були  надані  позивачем  до  справи.

         Враховуючи  викладене, наявність  вини  водія ОСОБА_2  у  скоєнні  ДТП, суд  приходить  до  висновку,  що   позовні  вимоги щодо  стягнення  страхового  відшкодування  у  23 638, 93 грн.  обґрунтовані,  доведені  належним  чином та  підлягають  задоволенню.

           Судові  витрати  підлягають  віднесенню  на відповідача  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

    На підставі статей  993, 1166 , 1172 Цивільного  кодексу  України, 27 Закону України  „Про страхування”,  керуючись статтями  27, 31, 33,  43,  49, 75,  82,  84,  85  Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1.  Задовольнити  позовні  вимоги  Акціонерного   товариства   «Українська  пожежно-страхова  компанія»  м.Київ  в  особі  Донецького  філії   Акціонерного  товариства  «Українська  пожежно-страхова  компанія»м.Донецьк,  заявлені до   Державного  підприємства  «Красноармійськвугілля» м.Димитров, про  стягнення   страхового відшкодування   у  розмірі  23 638,93  грн.

2.  Стягнути  з   Державного  підприємства  «Красноармійськвугілля»  м.Димитров  (86322,  Донецька  обл., м.Димитров,  вул.Ватутіна,1, ЄДРПОУ  32087941)  на  користь  Акціонерного   товариства   «Українська  пожежно-страхова  компанія»  м.Київ  в  особі  Донецького  філії   Акціонерного  товариства  «Українська  пожежно-страхова  компанія»  м.Донецьк  (83001, м.Донецьк,  пр.Гурова, 5,  р/р  26505000016320 ДФ  АБ «Експрес-Банк»,  МФО 335838, ЄДРПОУ  25096917)   суму   страхового відшкодування   у  розмірі  23 638,93  грн.

3. Стягнути  з    Державного  підприємства  «Красноармійськвугілля» м.Димитров  (86322,  Донецька  обл., м.Димитров,  вул.Ватутіна,1, ЄДРПОУ  32087941)   на  користь  Акціонерного   товариства   «Українська  пожежно-страхова  компанія»  м.Київ  в  особі  Донецького  філії   Акціонерного  товариства  «Українська  пожежно-страхова  компанія»м.Донецьк  (83001, м.Донецьк,  пр.Гурова, 5,  р/р  26505000016320 ДФ  АБ «Експрес-Банк»,  МФО 335838, ЄДРПОУ  25096917)     державне  мито  у  розмірі   236, 39  грн.   та витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  у  розмірі  236   грн.

     Видати накази після в ступу рішення у законну силу.

Суддя                                                                                              

Надруковано 5 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

2 прим..- третім особам;

1 прим. – у справу.