07.09.07
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7 -99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
“06”вересня 2007 року справа № 12/242
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", вул. Першої Майовки, 31, м. Харків,61052
Відповідач: Державне підприємство "Чернігівторф", вул. Борисенка, 35а, м. Чернігів,14000
Предмет спору: про стягнення заборгованості 5446,4 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
позивач: не з"явився
відповідач: Багрова В.В. - довіреність № 460 від 21.05.2007 року, представник.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 5446 грн. 40 коп. боргу за неналежне виконання зобов’язань по оплаті поставленої позивачем продукції (контейнер м’який в кількості 390 шт.), згідно усного договору (домовленості) про поставку продукції.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але позивач повноважного представника в судове засідання не направив.
Ухвалою суду від 16.08.2007р. сторони були попередженні, що не з’явлення в судове засідання повноважних представників, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник відповідача проти позовних вимог не заперечував. В поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що своєчасна оплата за отриману продукцію не була здійснена через відсутність коштів на рахунках підприємства. 05.09.2007 року відповідачем було сплачено частину боргу в розмірі 2 000 грн., тому сума боргу на сьогоднішній день складає 3446 грн. 40 коп.
Не з’явлення в судове засідання повноважного представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.
16.12.2005 року позивачем, згідно накладної № 161201 від 16.12.2005 року, яка додана до матеріалів справи, було поставлено на адресу відповідача продукцію (контейнер м’який) на загальну суму 12 893 грн. 40 коп.
Факт отримання відповідачем поставленої продукції (контейнер м’який) підтверджується довіреністю серії ЯЛН № 737857, виданої на ім”я Ховапової Наталії Григорівні, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Єдиний письмовий договір на купівлю-продаж товару між сторонами не укладався.
Угода купівлі –продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом здійснення сторонами конклюдентних дій щодо передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем, а також здійснення відповідачем часткової оплати.
Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Виставлений позивачем відповідачу рахунок № 141206 від 14.12.2005 року, оплачений відповідачем частково в сумі 7446 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо сторонами не визначено строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором.
24.04.2007р. позивачем також була направлена відповідачу вимога про виконання зобов’язання (обов’язку) № 24/04-02 з вимогою про оплату решти суми заборгованості за поставлені контейнери м’які. Вимога про виконання зобов’язання (обов’язку) № 24/04-02 була отримана відповідачем 03.05.2007 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, доданої позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач вимогу позивача в семиденний строк не виконав, і заборгованість в сумі 5446 грн. 40 коп. не сплатив.
Після порушення провадження у справі, відповідачем згідно платіжного доручення № 189 від 05.09.2007 року було сплачено в рахунок погашення боргу 2 000 грн.
Оскільки після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 2 000 грн. боргу , суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 2 000 грн. основного боргу врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Таким чином заборгованість становить 3 446 грн. 40 коп.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за поставлений товар своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 3 446 грн. 40 коп. боргу , в частині стягнення 2000 грн провадження у справі підлягає припиненню.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530,638,655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині стягнення 2 000 грн. боргу припинити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Державного підприємства "Чернігівторф", вул. Борисенка, 35а, м. Чернігів, 14000 (р/р 26001935070050 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 353014, ідентифікаційний код 02968220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", вул. Першої Майовки, 31, м. Харків,61052 (р/р 26008961052563 в філії ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, ідентифікаційний код 31798300) 3 446 грн. 40 коп. боргу, 102 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
Суддя Л.М.Лавриненко