АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц -4956 / 2010р.                                                            Головуючий по 1-й інстанції: Куцин В.М.                                                                                                                  

                                                                                                                             Суддя-доповідач:Тимчук Л.А.                                                                                                                                                            

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     10 червня 2010 року                                                                                             м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Тимчук Л.А  

Суддів : Пікуля В.П., Мартєва С.Ю.

При секретарі : Колодюк О.П.

   Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2  до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії та виплату недоплаченої пенсії,                                

                                          В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка враховується при обчисленні пенсії за 2008 календарний рік та зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити з урахуванням здійснених виплат ОСОБА_2 з 14 серпня 2009 року до дня набрання рішенням законної сили із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідально до Закону враховується при обчисленні пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 календарний рік – 1573 грн. 99 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

З постановою суду не погодився відповідач, який в апеляційній скарзі просить скасувати дану постанову, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні  позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами, за адміністративними позовами, у яких апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, розгляд проводиться у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком з 31 липня 2007 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача  права на отримання, а у відповідача обов'язку  по перерахунку позивачу  та виплаті пенсії відповідно до положень ст. 40 та ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» з 14 серпня 2009 року до дня набрання рішенням законної сили із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідально до Закону враховується при обчисленні пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 календарний рік – 1573 грн. 99 коп.

Такий висновок суду  є вірним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього
Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено страхові внески  та  яка  відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню
згідно із абзацом 3 ч.1 ст.40 цього Закону.                                                                  

Судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, що лист Міністерства праці та соціальної політики від 11 березня 2009 року №4096/02-01 не має правового значення, оскільки соціальний захист, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків  суду першої інстанції і постанова  суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування  відсутні.

Керуючись ст.303,п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                         У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді - відхилити.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги  безпосередньо до Верховного Суду України .

Головуючий  суддя:                                                       Тимчук Л.А.    

Судді                                                                                                 Пікуль В.П.

                                                                                                           Мартєв С.Ю.

З оригіналом вірно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області                                                              Тимчук Л.А.