Справа №22ц-21897/2009     Головуючий в 1-й інстанції Грищенко Н.М.

Категорія 26 (1)     Доповідач Митрофанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровскої області у складі:

Головуючого: судді Митрофанової Л.В.

Суддів: Михайлів Л.В., Барильської А.П.

при секретарі: Чубіній А.В.

за участю: представника  відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» - Харитонової

Марії Олегівни, представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за

апеляційною  скаргою  відкритого  акціонерного  товариства  «Суха  Балка»  на рішення

Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01  липня 2009 року за позовом

ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про

відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, поновлено ОСОБА_3 пропущений строк для звернення до суду, стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на його користь 37000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки рішення суду є незаконним та необгрунтованим, прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, суд безпідставно встановив, що саме підприємство винне у заподіянні шкоди позивачу, та не зазначив, якими діями чи бездіяльністю позивачу завдана моральна шкода, крім того належним відповідачем по вказаній справі повинно бути Відділення фонду, а не підприємство. Судом під час ухвалення рішення не вирішено питання про те, чи є фактичні дані (пропущення строку позовної давності), які мають значення для вирішення справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, вислухавши осіб, які з'явилися в судове засідання колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач тривалий час з 1995 року по квітень 2006 року працював на шахті ім. Фрунзе та Центральна ВАТ «Суха Балка» в тому числі підземним слюсарем, підземним майстром, головним інженером у шкідливих умовах праці, що призвело до отримання профзахворювання та часткової втрати професійної працездатності.

Висновком МСЕК від 13.06.2007 року позивачу первинно та безстроково встановлено 60% втрати профпрацездатності та III групу івалідності.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Оскільки згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 25.05.2007 року, встановлено, що винними є в тому числі і керівництво шахт ім. Фрунзе та Центральна ВАТ «Суха Балка», тому суд вірно на підставі ч. 2 ст. 153 і ст. 237-1 КЗпП України поклав на відповідача відповідальність щодо відшкодування позивачу моральної шкоди.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З огляду на наведене, доводи відповідача щодо безпідставності посилання суду у рішенні на медичні документи, на підставі яких він дійшов висновку про моральні переживання позивача через погіршення стану його здоров'я та посилання відповідача на те, що сам факт втрати профпрацездатності позивачем не призводить до відшкодування моральної шкоди, суперечить зазначеним матеріальним нормам, а тому є безпідставними.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що належним відповідачем по справі є ВАТ «Суха Балка», а не відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, як вважає відповідач, оскільки правовідносини між сторонами виникли у 2007 року, тобто у період, коли було скасовано дію ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом від 28.12.2007 року № 107 -VI з п.3 Прикінцевих положень виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної (немайнової) шкоди і водночас доповнено цей пункт абзацом: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01.01.2008 року».

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» відхилити Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набирання нею законної сили.