ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.09.2007 Справа № 3/257
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "Тех-Аіф", м. Херсон
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", м. Херсон
про стягнення 101385 грн. 10 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача - Кучерявий О. С. дор б/н від 22.08.07, Скорік А. В паспорт МО 907311 виданий Дніпровським РВУМВС України в Херсонській області 13 лютого 2004р (директор)
від відповідача- Петровська В. І. дор № 010/5083 від 19.12.06, Ващук Я. В. - адвокат
Приватне підприємство "Тех-Аіф" (позивач) звернувся до суду про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" (відповідач) суми боргу 101385 грн.10 коп., яка виникла за виконані роботи за договором підряду № 1 від 19.11.1999р.
ВАТ “Херсонський завод карданних валів” заперечує проти позовних вимог, пояснюючи, що за його даними обліку, у нього відсутня заборгованість, оскільки на вартість виконаних робіт він передав позивачеві матеріальні цінності за договором № 107-99 від 10.11.99 В підтвердження погашення заборгованості, яка виникла саме за договором № 1 від 10.11.99 відповідач надав копії актів взаємозаліків від 29.12.99, де зазначено , що погашено заборгованість на суму 11711 грн.94 коп., від 24.02.00 на суму 29040 грн., від 26.01.00 на суму 15390 грн., від 30.03.00 на суму 28365 грн., від 11.04.00 на суму 2215 грн.06 коп., та угоди про внесення доповнень та змін. В підтвердження своїх доводів відповідач надав суду копії первинних документів та пояснив, що оригінали зазначених документи вилучені прокуратурою області та знаходиться у кримінальній справі № 500060-03, провадження у якій закінчено.
Позивач не визнає факт виконання зобов'язань відповідачем і пояснює, що надані копії первинних документів не відповідають оригіналам цих документів, а підписи на зазначених документах є фіктивними.
На підставі вказаних копій документів та акту перевірки контрольно-ревізійного управління Херсонської області, що проводилась за дорученням обласної прокуратури, судом 06.05.04 були винесено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зазначеній справі. Однак, за касаційною скаргою позивача вони були перевірені та скасовані Вищим господарським судом України. В своїй постанові Вищий господарський суд України рекомендував при новому розгляді справ провести судову експертизу зі спірних питань. Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковоми для суду першої інстанції
В ході нового розгляду справи судом проведені двічі судово–почеркознавчу експертизу (висновок № 218 від 25.04.05 та № 3973 від 14.07.06).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
Між сторонами 10.11.99 року був укладений договір № 1 на виконання підрядних робіт по ремонту даху приміщень відповідача. Договірна ціна договору складає 87802 грн.
За п.2.2 договору оплата Замовником виконаних робіт проводиться на протязі 3 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по ф-2. Договір підписаний сторонами без заперечень, підписи посадових осіб завірені печаткою. ( т.1 арк. 12).
На вимогу суду надати оригінали договорів, сторони пояснили, що всі первинні документи, в тому числі і договори були вилучені правоохоронними органами при досудовому розслідуванні кримінальної справи № 50060 03. Суд, для проведення почеркознавчої експертизи витребував кримінальну справу у прокуратури Херсонської області і в ході розгляду справи оглянув оригінал договору .
Відповідно до ст.151, 161 ЦК УРСР ст.526 ЦК України зобов”язання має виконувались належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 162 ЦК УРСР ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач виконав свої договірні зобов”язання, виконавши роботи на загальну суму 87824 грн., що підтверджено актами виконаних робіт за листопад 1999 року на суму 1080 грн., за грудень 1999 року на суму 11734 грн., за січень 2000 року на суму 12870 грн., за лютий 2000 року на суму 2520 грн., за березень 2000 року на суму 29040 грн., за березень 2000 року на суму 28365 грн., за квітень 2000 р. на суму 2215 грн., всього на 86744 грн.
За даними позивача відповідач провів розрахунки частково шляхом поставки продукції сумі 1080 грн., що підтверджено накладною № 413 від 11.11.99. Позивач вважає, що на день розгляду справи сума заборгованості складає 75010 грн.
За даними відповідача на день звернення до суду позивача між ними відсутня заборгованість. В підтвердження погашення заборгованості, позивач надав договір купівлі – продажу № 107-99 від 10.11.99 ( т.2 арк.19). За вказаним договором Продавець ( відповідач) продає, а Покупець ( позивач) купляє запасні частини на суму 87802 грн.
На виконання умов зазначеного договору відповідач надав накази на відпуск продукції № 840 від 29.12.99 на суму 11711 грн. 94 коп. ( рахунок на оплату № 711 від 29.12.99)., наказ на відпуск продукції № 36 від 26.01.00 на суму 15390 грн. ( рахунок № 32 від 26.01.00., № 57 від 04.02.00 на суму 29040 грн. ( рахунок на оплату 54 від 04.02.00), № 130,169, 175, 213, 235,236 від 30.03.00 на суму 28365 грн. ( рахунки на оплату 123 від 02.03.00, 148 від 15.03.00, 159 від 17.03.00, 173 від 27.03.00, 189 від 30.03.00), наказ № 262 від 11.04.00 на суму 2215 грн06 коп. ( рахунок № 213 від 11.04.00). ( т.1 арк.87-102), всього з урахуванням накладної № 413 від 11.11.1999р. на суму 87802 грн.
Позивач пояснив, що заборгованість, яка виникла саме за договором № 1 від 10.11.99 сторони домовилися погасити шляхом проведення взаємних заліків. В підтвердження відповідач надав копії актів взаємозаліків від 29.12.99, де зазначено , що погашено заборгованість на суму 11711 грн.94 коп., від 24.02.00 на суму 29040 грн., від 26.01.00 на суму 15390 грн., від 30.03.00 на суму 28365 грн., від 11.04.00 на суму 2215 грн.06 коп., ( т.1 арк. 86- 102) та угоди про внесення доповнень та змін від 29.12.99, 26.01.00, 04.02.00, 30.03.00, 11.04.00 ( т.2 арк. 27-31) на загальну суму 86722 грн., за якими сторони погодились, що вартість товару, який відпущено на підставі договору № 107-99 від 10.11.99 оплачується зустрічною послугою згідно актів виконаних робіт за договором № 1 від 10.11.99.
Позивач зазначені копії документів не визнав, пояснивши що він товар не отримував, підписи на копіях наданих документах не належать керівнику підприємства. В зв”язку з чим заявив клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи
( т.2 арк.72).
На вимогу суду надати оригінали документів, сторони пояснили, що всі первинні документи, в тому числі і договори були вилучені правоохоронними органами при досудовому розслідуванні кримінальної справи № 50060-03., що підтверджено постановою про вилучення від 27.06.03 (т.2 арк.34) та протоколом вилучення ( т2. арк.13), Суд, для проведення почеркознавчої експертизи витребував кримінальну справу у прокуратури Херсонської області.
Перед експертизою судом були поставлені питання чи відповідають підписи керівника позивача Скорика А.В. підписам на довіреностях, актах взаємозаліків, накладній, наказах на відпуск продукції та угодах.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 218 від 25.04.05 підписи на угодах про внесення доповнень та змін № 1 від 29.12.99, № 2 26.01.00, № 3 від 04.02.00, № 4 від 30.03.00, № 5 від 11.04.00, в довіреностях № ЯВИ № 584402 від 11.11.99, ЯВИ № 582403 від 08.12.99, ЯВИ № 584404 від 26.01.00, ЯВИ № 584405, ЯВИ № 584407 від 11.04.00, в накладній ; 413 від 11.11.99, в актах взаємозаліків від 11.11.99, 26.12.99, 26.01.00, 04.02.00 виконані Скориком Андрієм Вікторовичем. Вирішити питання щодо належності підпису Скорику А.В. на наказах на відпуск основної продукції у графі” получил” експерт не зміг через малий обсяг графічного матеріалу.
За клопотанням позивача була призначена додаткова судово-почеркознавча експертиза, на розгляд якої було поставлено питання, чи відповідають підписи на наказах про відпуск продукції у графі “ отримав” відповідним підписам довіреної особи, вказаної у довіреностях на отримання продукції, виписаних на ім'я Скорика А.В.: наказ № 840 –довіреність № 584403 від 08.12.99, наказ №57,36 - довіреність № 584404 від 26.01.00, накази № 130, 169,175,213,236,235 –довіреність № 584405 від 02.03.00, накази 3 261, 272 –довіреність № 584407 від 11.04.00.
За висновками № 3973 від 14.07.06 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ( т.5 арк.54) підписи в графі “получил” у довіреності № 584405 від 02.03.00 та підпис в графі “получил” у наказі на відпуск продукції № 213 від 27.03.00 виконані різними способами. За іншими документами порівняння не проводились через малу графічну інформацію.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Із огляду на встановлені факти суд дійшов до висновку, що відповідачем наданими наказами про відпуск продукції та довіреностями не доведений факт отримання позивачем запчастин. Однак, позивачем також не надано належних доказів, які б доводили факт, що він не отримав запчастини за вказаними наказами на підпуск продукції.
В зв”язку з цим, суд не приймає до уваги вище перераховані накази на відпуск продукції та довіреності до них, як докази в розумінні ст. 32 ГПК України.
Однак, суд дійшов до висновку, що відповідач довів факт виконання своїх договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків за виконані роботи за договором № 1 від 19.11.99. Таким доказами є акти взаємозаліків від 29.12.99, де зазначено, поставкою запчастин за накладною погашено заборгованість на суму 11711 грн.94 коп., від 24.02.00 на суму 29040 грн., від 26.01.00 на суму 15390 грн., від 30.03.00 на суму 28365 грн., від 11.04.00 на суму 2215 грн.06 коп., та угоди про внесення доповнень та змін від 29.12.99, 26.01.00, 04.02.00, 30.03.00, 11.04.00, за яким судово-почеркознавча експертиза встановила оригінальність підписів керівника позивача.
За клопотанням позивача суд відповідно до ст.41 ГПК України ухвалою від 16.02.07 призначив судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої були поставлені запитання про наявність за даними бухгалтерського обліку заборгованості ( кредиторської у позивача та дебіторської у відповідача) за спірними договорами та рахунками–фактурами та чи надані відповідачем первинні документи можуть бути доказами виконання відповідачем договірних зобов'язань.
Однак, судова експертиза не була проведене через невиконання позивачем клопотань експертної установи щодо надання необхідної бухгалтерської документації.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач не довів позовні вимоги в понову обсязі, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49,82,83,84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Л.М. Немченко
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 14 вересня 2007р.