СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
3 вересня 2007 року | Справа № 2/61-9262-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Латиніна О.А.,
Заплава Л.М.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідачів: не з'явилися,
прокурор: Шаблін Є.І., посвідчення № 490 від 21.03.2007,
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 15 червня 2007 року по справі № 2/61-9262-2007
за позовом Прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим (вул. Кірова, 6-а,Чорноморське, Автономна Республіка Крим, 96400)
в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
до Чорноморської районної державної адміністрації (вул. Кірова, 16,Чорноморське, Автономна Республіка Крим, 96400)
товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Прибережне" (пр. Леніна, 172, кв. 26,Запоріжжя,69035)
про визнання нечинним розпорядження
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2007 року (суддя Башилашвілі О.І.) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до Чорноморської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю „Прибережне” про визнання нечинним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації №214-р від 15 березня 2007 року „Про затвердження технічної документації з землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва товариству з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське товариство „Прибережне”.
Ухвала суду мотивована тим, що спір, заявлений позивачем, не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, так як є спором про право користування землею, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду, вважаючи її прийнятою з порушенням норм процесуального права, так як предметом спору є оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, який вийшов за межи наданих йому законом повноважень, що є компетенцією адміністративного судочинства .
Заперечення на апеляційну скаргу не надійшло.
За розпорядженням заступника голови у зв’язку з відпусткою судді Лисенко В.А. здійснено зміну складу судової колегії: суддя Лисенко В.А. замінена на суддю Заплаву Л.М.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідачі не скористалися наданим правом на участь у судовому засіданні їх представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Враховуючи викладене, а також те, що явка у судове засідання це право, а не обов’язок учасників процесу, неприбуття у судове засідання відповідачів не перешкоджає розгляду справи, судова колегія ухвалила розглянути справу без участі відповідачів, за наявними в матеріалах справи доказами.
У ході розгляду справи від Фонду державного майна України надійшло клопотання про залучення до участі у справі Фонду державного майна у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Судова колегія залишає клопотання Фонду державного майна України без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Предметом розгляду в апеляційної інстанції є ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. У зв’язку з тим, що адміністративної справи на підставі даної позовної заяви не існує, у апеляційної інстанції відсутні правові підстави до залучення Фонду державного майна України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор Чорноморського району Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним розпорядження суб’єкта владних повноважень –Чорноморської районної державної адміністрації, яким:
- затверджена технічна документація по землеустрою у частині складання документів по здачі в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Прибережне” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів в районі с Медведево на території Медведівської сільської ради Чорноморського району;
- державному підприємству „Агрофірма „Прибрежна” припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 1185, 3296 га;
- товариству з обмеженою відповідальністю „Прибережне” строком на 25 років надано в оренду земельні ділянки загальною площею 1885, 3296 га.
На підставі цього розпорядження 16 квітня 2007 року між Чорноморською районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю „Прибережне” укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 1185, 3296 га, які згідно державному акту на право постійного користування землею серії Б №014280 від 1986 року належать Державному підприємству „Агрофірма „Прибрежна”.
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв’язку з тим, що прокурор вважає дію відповідача незаконною та такою, що порушує права на користування земельною ділянкою.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.
В частині 4 пункту 5.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року № 04-5/120 зазначено, що якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.
Пунктом 5.3 вказаних вище Рекомендацій зазначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:
а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;
б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;
в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;
г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Наведена вище правова позиція також підтверджується судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду України від 14.03.2007 року та 27.03.2007 року.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду, що предмет спору у даній справі пов’язаний з реалізацією права на користування земельною ділянкою, що не є публічно правовим спором. У даному випадку, Чорноморська районна державна адміністрація, приймаючи акт ненормативного характеру, не здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, а лише виконує дії в рамках господарських відносин, на які поширюється компетенція господарських судів.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, ухвала судом першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, інших підстав для скасування судового рішення також не має.
Керуючись статтями 24, 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Прокурора Чорноморського району Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2007 року у справі № 2/61-9262-2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді О.А.Латинін
Л.М. Заплава