СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
03 вересня 2007 року | Справа № 2-27/5485-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Савко А.І., директор Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня",
Давидов Є.В., дов. б/н від 19.02.07,
відповідача: Шиленко О.В., дов. № 18334/9/10 від 15.12.05,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 11 червня 2007 року по справі № 2-27/5485-2007А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський консервний заводім. 1 Травня" (вул. Севастопольська, 62,Сімферополь,95015)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою місцевого господарського суду (суддя Воронова Н.В.) від 11 червня 2007 року у справі № 227/5485-2007А позов Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня” до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач 21 червня 2007 року подав апеляційну скаргу, без подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України та подана у встановлений частиною 5 статті 186 вказаного Кодексу строк.
У судовому засіданні, призначеному на 03 вересня 2007 року директор Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський консервний завод ім.. 1 Травня” та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що постанова суду першої інстанції прийнята дотриманням норм діючого законодавства. Представник відповідача, заявник апеляційної скарги, підтримав апеляційну скаргу, наголошуючи на тому, що постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
03 вересня 2007 року головуючого по справі суддю Градову О.Г. замінено на суддю Черткову І.В., головуючим по справі призначено суддю-члена колегії Дугаренко О.В., на підставі розпорядження керівництва суду.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000682602/0/0 від 14 березня 2005 року, яким застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 91300 грн. за несплату узгодженого податкового зобов’язання. Вказані штрафні санкції застосовано на підставі статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед державними та цільовими фондами”.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 09 листопада 2004 року була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванню та сплаті в бюджет податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю „Тира” за період з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2003 року. В результаті перевірки був складений акт перевірки № 426/26-2/05528579 від 09 листопада 2004 року. Перевіркою виявлені порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, внаслідок чого і було донараховано податок на прибуток за 2003 рік, на суму 182,6 тис. грн.
В результаті виявлених порушень, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002182602/0 від 11 листопада 2004 року. Відповідно до вказаного повідомлення-рішення позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на суму 182600,00 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 73040,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання нечинним вказаного податкового повідомлення-рішення.. Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року у справі № 2-23/1227-2006А визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002182602/0 від 11 листопада 2004 року.
Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не погодившись з вказаним рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим оскаржила його в апеляційному порядку. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено. Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до Вищого Адміністративного суду України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2006 року касаційну скаргу задоволено, залишено без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. Отже, ухвала Вищого адміністративного суду вступила в силу з моменту проголошення, таким чином, рішення суду першої інстанції, яке було залишено без змін, набрало законної сили. Отже, податкове повідомлення-рішення № 0002182602/0 від 11 листопада 2004 року є нечинним, починаючи з моменту його прийняття.
14 березня 2005 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000682602/0/0, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 91300,00 грн. за несвоєчасну сплату донарахованого податкового зобов’язання по сплаті податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням № 0002182602/0.
Колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта про те, що позивач пропустив строк оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000682602/0/0 з наступних підстав. Відповідач не мав права донараховувати позивачу штрафні санкції через те, що питання про законність та правомірність податкового повідомлення-рішення не було вирішено. Податкове повідомлення-рішення № 0002181602/0 було визнано недійсним 16 листопада 2006 року, тоді як штрафні санкції були донараховані 14 березня 2005 року. Таким чином, датою, коли позивач міг оскаржити податкове повідомлення-рішення № 0000682602/0/0 стала дата визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002182602/0, тобто 16 листопада 2006 року. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, яке є нечинним, тобто якого не існувало у суб’єкта підприємницької діяльності. Крім того, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строк звернення до суду може встановлюватися і спеціальним законом. Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед державними та цільовими фондами” пунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Також, статтею 15 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед державними та цільовими фондами” закріплено, що строки давності складають 3 року.
Отже, податкове повідомлення–рішення № 0000682602/0/0 від 14 березня 2005 року визнається апеляційною інстанцією нечинним, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2007 року у справі № 2-27/5485-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова