УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-553 2010 року
Категорія ч.2 ст.185 КК України С.Т. Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М.
Доповідач: Ландар О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландар О.В.
Суддів Довгаль С.А.,Захожай О.І.
за участю прокурора Подворчана Ю.М.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні 30 липня 2010 року в м. Полтаві апеляцію помічника прокурора Машівського району на ворок Машівського районного суду від 10 червня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, судимий:
- 21.04.2009р. Машівським районним судом за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69,75 КК україни на 1 рік позбавлення волі з іспитовам строком на 1 рік,-
засуджений за ч.2 ст.185 КК України до штрафу в сумі 510грн.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано покарання за попереднім вироком районного суду від 13.10.2006 року і остаточно Варзі призначено до відбуття покарання у виді 1 року позбавлення волі і штраф у сумі 510грн.
Крім того посилаючись на ст.72 КК України суд ухвалив, що покарання у виді штрафу, визачене новим вироком та попередній вирок Машівського райсуду від 21 квітня 2009року необхідно виконувати самостійно.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Як визнав суд, ОСОБА_2, будучи судимим за вчинення корисливого злочину, повторно, за місцем свого помешкання у с.Селешині вчинив крадіжку чужого майна.
Так, 18 квітня 2010 року близько 23год.40хв. засуджений ОСОБА_2.з метою крадіжки шляхом вільного доступу зайшов до домогосподарства потерпілого ОСОБА_3 що по АДРЕСА_2 де шляхом викопування з землі таємно викрав металеву секцію до паркану, вагою 90кг, вартістю 144 грн. яка слугувала перекриттям погребу.
Викрадене перевіз возиком до себе додому, де воно і було виявлено працівниками міліції наступного дня.
В апеляції прокурора із внесеними до неї змінами порушується питангня про зміну вироку суду шляхом доповнення його резолютивної частини посиланням на ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 за ч.2ст.185 КК України, та виключення вказівки суду про самостійне виконання вироку щодо нього від 21.04.2009року, як такої, що суперечить вимогам закону.
Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржували.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора Подворчана Ю.М. про необхідність внесення у вирок змін, зазначених у апеляції прокурора, який підтримував державне обвинувачення, вислухавши думку захисника ОСОБА_1, що погодився з позицією прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи принесеної апеляції, колегія суддів знаходить її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки за наведених у вироку обставин ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, є вірними та грунтуються на сукупності доказів належно перевірених і оцінених судом.
Юридична кваліфікація злочину за ч.2ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, є правильною та під сумнів не ставиться.
Однак при призначенні покарання винному суд першої інстанції допустився помилок, на що вірно звертає увагу прокурор у апеляції.
Як видно із мотивувавльної частини вироку, вирішуючи питання про вид і міру покарання за вчинене суд, виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховав невелику вартість викраденного майна та відшкодування збитків, конкретні обставини справи, неповнолітній вік засудженого, умови його життя та виховання, ряд обставин, що пом’якшують покарання, і прийшов до вірного висновку про можливість застосування ст.69 КК україни і призначення ОСОБА_2 більш м’якого покарання, ніж передбачено законом - у виді штрафу.
В той же час у резолютивній частині вироку при призначенні покарання ОСОБА_2за ч.2ст.185 КК України у виді штрафу, яке не передбачено санкцією статті кримінального закону, він не послався на ст.69 КК України, необхідність у застосуванні якої мотивував.
Крім того, вірно призначивши реальне покарання за сукупністю вироків в порядку ст.71 КК України шляхом повного складання покарань за обома із них, суд вслід за цим зробив незаконну вказівку про те, що попередній вирок Машівського райсуду від 21 квітня 2010року (по якому ОСОБА_2 був засуджений до умовного покарання із застосуванням ст.75 КК України і який повністю поглинутий даним вироком із реальним покаранням) неохідно виконувати окремо, тотбо дав такі вказівки, що унеможливлююють виконання вироку.
За таких обставин вказівка суду про самостійне виконання вироку Машівського райсуду від 21 квітня 2010року підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку як така, що суперечить нормам матеріального права.
Інших істотних порушень закону не встановлено.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Машівського району в частині внесених змін задовольнити.
Вирок Машівського районного суду від 10 червня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 змінити: виключити із резолютивної частини вказівку про самостійне виконання попереднього вироку Машівського райсуду від 21 квітня 2010року та добавити її посиланням на ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 за ч.2ст.185 КК України.
С У Д Д І :
Ландар О.В. Довгаль С.А. Захожай О.І.