Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
21 липня 2010 р. № 2-а- 8921/10/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, про видворення в примусовому порядку з території України із забороною в`їзду на її територію, -
ВСТАНОВИВ:
13 липня 2010 року позивач, Московський РВ ХМУ України в Харківській області звернувся до суду з позовом, в якому просить видворити в примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 (ОСОБА_2) з території України із забороною в`їзду на її територію, термін якого визначити згідно чинного законодавства; постанову звернути до негайного виконання. Позовні вимоги обґрунтовує з посиланням на матеріали перевірки, які свідчать про те, що відповідач, прибувши на територію України у приватних справах, після закінчення терміну реєстрації до органів внутрішніх справ для продовження терміну перебування в Україні не звертався, на території України знаходиться нелегально. 05.11.2009 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП. 30.11.2009 р. УГІРФО ГУМВС України в Харківській області відносно ОСОБА_2 було прийнято рішення про видворення за межі території України та обмежено термін перебування в Україні до 10.12.2009 року. Відповідач в установлений термін територію України не залишив. 13.01.2010 р. рішенням Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 був у примусовому порядку видворений за межі території України, проте повернувся в Україну поза межами пропускного пункту та проживає на її території без реєстрації, чим грубо порушує ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", вимоги Постанови КМУ "Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію". Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про ухилення відповідача від виїзду за межі території України, у зв`язку з чим виникли підстави для звернення до суду з позовом про примусове видворення ОСОБА_2 за межі України.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно ст.35 КАС України. Через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений згідно ст.35 КАС України. Через канцелярію суду від відповідача надійшла заява, в якій він повідомляє про визнання ним адміністративного позову та просить суд розглянути справу без його участі.
Враховуючи те, що позивач та відповідач належно повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, подали заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає, що неприбуття представників сторін в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, слід розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Беручи до уваги клопотання про розгляд справи у відсутність всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.3 ст.122 КАС України постановив ухвалу про судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з визнанням відповідачем адміністративного позову та прийняттям його судом з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 04.12.2008 року ОСОБА_2 прибув на територію України у приватних справах по паспорту НОМЕР_1, виданому 11.01.20000 року МВС Республіки Узбекистан терміном дії до 23.02.2015 року. Після закінчення терміну реєстрації з країни не виїхав та до органів внутрішніх справ для продовження терміну перебування в Україні не звертався. На даний час знаходиться на території України нелегально. Законних джерел існування та близьких родичів на території України не має.
З матеріалів справи вбачається, що до управління міграційної служби в Харківській області з питань надання статусу біженця ОСОБА_2 не звертався.
30.11.2009 року Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було прийнято рішення про видворення ОСОБА_2 за межі України із забороною в`їзду на її територію терміном на 5 років. Вказаним рішення ОСОБА_2 було зобов`язано залишити територію України у строк до 10.12.2009 року. Про прийняте рішення позивач повідомив відповідача. ОСОБА_2 у встановлений строк з території України не виїхав.
13.01.2010 року Московським районним судом м. Харкова за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КПАП України (порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні), на відповідача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
13.01.2010 року Харківським окружним адміністративним судом було винесено постанову про примусове видворення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 за межі території України.
24.02.2010 року відповідач був фактично витворений у примусовому порядку за межі території України, проте повернувся до України поза межами пропускного пункту і на даний час мешкає на території України нелегально.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що своїми діями, а саме : ухилення від виїзду, ОСОБА_2 порушує вимоги ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", вимоги Постанови КМУ "Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" і підлягає видворенню в примусовому порядку з території України із забороною в`їзду строком на 5 років.
Відповідно до ч.5 ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" оган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Згідно п.7 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
За заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи суд, який прийняв постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, може звернути її до негайного виконання (п.3 ч.2 ст.256 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судовий збір з відповідача - фізичної особи не стягується.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3929-XII від 04.02.1994р., ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 136, 159, 160-163, 167, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Московського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, видворення в примусовому порядку з території України з забороною в`їзду на її територію - задовольнити в повному обсязі.
Видворити в примусовому порядку громадянина Республіки Республіки Узбекистан ОСОБА_2 (ОСОБА_2) з території України із забороною в`їзду на її територію терміном на п`ять років.
Постанову звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Перцова Т.С.