Судове рішення #10300243

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:


головуючого Вавшка В.С.,

суддів: Сопруна В.В., Матківської М.В.

при секретарі Сніжко О.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про зобов’язання нарахувати та здійснити виплату 30% надбавки до пенсії, як дитині війни,

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці на рішення Замостянського районного суду  м. Вінниці  від 14 червня 2010 року,

у с т а н о в и л а :

 

Рішенням  Замостянського районного суду  м. Вінниці  від 14 червня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_5 30% надбавку до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 29 березня  2010 року з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення  про відмову у задоволенні  позову.

ОСОБА_5 подав заперечення на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін.

   Перевіривши законність і обґрунтованість постанови у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

 Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо  визнає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення  з  додержанням норм  матеріального  і  процесуального права. Не може бути  скасоване  правильне  по  суті  і  справедливе  рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".

Зокрема, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на призначення йому підвищення до пенсії в розмірі                 30 % мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46).

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_5 має статус “дитини війни”  у відповідності до положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон) та має право на пільги, передбачені цим Законом.

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Встановлено і не заперечується сторонами, що позивачу у 2006-2007 роках  відповідачем не було нараховано та  не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком, відповідно до  положень ст. 6  Закону.

Пунктом 17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік, однак вказані положення не скасовані та не були визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому суд першої інстанції вірно зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до  п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р.

Проте Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

         Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

           Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

          Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року.            

          Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних  висновків суду першої інстанції. За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права,  є законним, справедливим та обгрунтованним, тому підстав для його скасування не вбачає.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

   у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці відхилити.

Рішення Замостянського районного суду  м. Вінниці  від 14 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація